I-28

I-28 – підводний човен Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

Історія
Японія
Назва:	I-28
Будівник:	Mitsubishi Kobe Shipyard
Закладений:	25 вересня 1939
Спуск на воду:	17 грудня 1940
На службі:	6 лютого 1942
Доля:	17 травня 1942 потоплений на шляху від Соломонових островів до Трука
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу B (I-15)
Водотоннажність:	2631 над водою, 3713 при зануренні
Довжина:	108,7 м
Ширина:	9,3 м
Осадка:	5,1 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 9,2 МВт електромотор потужністю 1,5 МВт
Швидкість:	23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	26000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	100 м
Екіпаж:	94
Озброєння:	6 × 533 мм торпедних апарата (всі носові), 17 торпед 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11-го року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96 1 літак Yokosuka E14Y

17.05.42

Район потоплення I-28

Корабель спорудили на верфі компанії Mitsubishi у Кобе. Човни типу B, підтипу B1 (він же клас I-15), до яких відносився I-28, мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак або, після переобладнання, міні-субмарину для диверсійних операцій.

I-28 завершили на початку лютого 1942-го та з 24 лютого включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів.

До середини квітня I-28 провадив тренування у Внутрішньому Японському морі, а 15 квітня полишив його та попрямував до Океанії. 24 квітня човен прибув на схід Каролінських островів до атолу Трук, де ще до війни була створена потужна база Імперського флоту, з якої до лютого 1944-го провадились операції у цілому ряді архіпелагів.

Вже через кілька діб, 30 квітня, I-28 вийшов у похід в межах «Операції МО», націленої на створення баз на сході Соломонових островів з наступним оволодінням Порт-Морсбі. До 5 травня він повинен був приєднатись до групи підводних човнів, котрі утворювали «завісу» в районі на південний захід від острова Гуадалканал з метою прикриття авіаносного ударного з’єднання (у середині дня 5 травня це з’єднання обігнуло зі сходу острів Сан-Крістобаль на попрямувало на захід уздовж південного краю Соломонових островів).

8 – 9 травня відбулась битва у Кораловому морі, внаслідок якої японці відмовились від висадки у Порт-Морсбі. Після цього 11 травня I-28 наказали повернутись на Трук, де вона повинна була пройти переобладнання для прийому міні-субмарини з подальшою участю в атаці на Сідней. Повідомлення було перехоплене та розкодоване американцями, котрі спрямували відповідні попередження своїм субмаринам.

Вранці 16 травня 1942-го від I-28 надійшло останнє повідомлення про певні проблеми із дизельним двигуном. А дещо більше ніж через добу I-28 помітили з USS Tautog. Останній за кілька годин до того вже зустрівся із I-22 та I-24, проте тоді торпедна атака виявилась невдалою.

Біля 11 годин ранку Tautog випустив дві торпеди по I-28, одна з яких влучила у човен та примусила його зупинитись. Через шість хвилин з американської субмарини поцілили супротивника ще однією торпедою, що призвело до загибелі I-28 разом з усім екіпажем із 88 осіб.[1]