ITV (телемережа)

Історія ITV починається у 1954 році після проходження Закону про телебачення 1954 року (анг. Television Act 1954), який розробили, щоб зламати монополію телевізійної служби ВВС. Закон передбачив створення Незалежного Органу Телебачення (анг. Independent Television Authority, ITA) для регулювання галузі та нагородження франшиз.

Нова мережа «Незалежного телебачення», що отримала свою назву через незалежність від ВВС, була складена з великої кількості телекомпаній, які мовили на регіональному рівні, а також забезпечували програмами мережу в цілому. Кожна компанія транслювалась на 405 лінії УКХ і відповідала за забезпечення новинами власного регіону. В програму таких мовників обов'язково входили щоденні новини і документальні фільми про події у регіоні. Також ці канали мали змогу продавати рекламний час. Подібний формат роботи запевняв, що всі компанії ITV конкурували одна з одною, тож жодний регіональний телеканал не мав змоги отримати монополію на комерційне мовлення. Проте національні новини передавали не окремі компанії, а забезпечевались Незалежними Телевізійними Мовниками (анг. Independent Television News, ITN). Кожен телеканал ITV мав свій стиль, щоб відрізнятись від інших, оскільки була велика можливість перекриття прийому в кожному регіоні.

Право створити регіональні мовники отримали Лондон, Мідлендс та Північна Англія з окремими франшизами для будніх та вихідних днів. Компанії цих регіонів були відомі як «Велика Четвірка» (англ. The Big Four). До неї входили такі підрядники: Associated-Rediffusion, ATV, Granada Television і ABC. Ці компанії найбільш відомі через те, що забезпечували найбільшу кількість продукції у всій мережі.

Перший підрядник ITV, Associated-Rediffusion, розпочав мовлення в Лондоні 22 вересня 1955 року о 19.15 за місцевим часом. У першу ніч телетрансляції, компанія ВВС, яка мала монополію на мовлення у всій Британії, запустила мелодраматичний епізод популярної мильної опери «Стрільці» (англ. The Archers) радіостанції BBC Home Service. У цьому епізоді головна героїня Грейс Арчер була смертельно поранена в результаті пожежі, і було зрозуміло, що цей прийом застосували, аби відволікти увагу постійних слухачів та глядачів від нової станції. 23 вересня телекомпанія мовила цілий день, і саме тоді з'явилась перша жінка-диктор Барбара Менделл. Підрядчик ATV, який мовив на вихідних, запустився через два дні. Останню франшизу запустили у вересні 1962 року.

Після змін 1993 року, мережа ITV почала консолідувати деякі компанії для економії коштів. До 2004 року мережі належали 5 компаніям, 2 з яких, Carlton і Granada, володіли більшістю франшиз у Англії, Уельсі, на кордонах з Шотландією і на острові Мен. У цьому ж році вони об'єднались в ITV plc.

Мережа ITV не належить жодній компанії, а, скоріше, являє собою ряд ліцензій, що надають послуги регіонального мовлення одночасно з правом трансляції програм по всій мережі. З 2011 року три компанії ділять між собою 15 ліцензій, в яких головну роль грає ITV Broadcasting Limited — частина ITV plc.

Мережа регулюється медіа-регулятором Ofcom, відповідальним за надання ліцензій на трансляцію. Останній огляд франшиз Channel 3 відбувся у 1991 році, з усіма дозволами операторів, що були оновлені в період з 1999 по 2002 рік, і знову від 2014 року без подальшого змагання. Поки цей період лишається найдовшим з тих, коли Мережа ITV залишилася без головного огляду ліцензій її власників, Ofcom анонсував розділення ліцензії Wales and West від 1 січня 2014, створення національної ліцензії для Уельсу та його приєднання до Westcountry Television для формування нової ліцензії Південно-Західного регіону Англії.

Усі компанії, що утримують ліцензії, були частиною некомерційної ITV мережі Network Limited, яка доручала і планувала програмування мереж, із згодою, заздалегідь керованою ITV plc і Channel Television. Проте через злиття деяких з цих компаній після створення ITV Network Limited (і враховуючи те, що Channel Television зараз є власністю ITV plc), ця мережа була замінена афіліаційною системою. Зі згодою Ofcom, ITV plc отримала широкі можливості для подальшого розвитку, а телеканали STV та UTV сплачували внески для її поширення. Усі власники ліцензій мають право самостійно формувати програму телемовлення (за винятком випусків національних новин), проте багато хто відмовляється від цього через тиск головної компанії або через обмеження ресурсів.

Як сервіс суспільного мовлення, мережа ITV зобов'язана надавати важливу для громадян інформацію, включаючи новини, поточні події, дитячі та релігійні програми. Продукція мережі повинна бути доступною: містити заголовки, підзаголовки та звуковий опис. Мережа ITV доступна на всіх платформах безкоштовно та наявна в усіх постачальників.

З моменту запуску платформи у 1998 році, усі власники ліцензій ITV отримали додатковий об'єм цифрового ефірного телебачення. Нині ці компанії можуть транслювати додаткові канали. ITV plc придбала ITV2, ITV3, ITV4 та CITV в їх регіонах. UTV and STV (раніше — Scottish Television та Grampian Television) до 2002 року вели телемовлення через власні сервіси — UTV2 в Північній Ірландії та S2 в центральній і північній Шотландії, — поки не прийняли канали компанії ITV plc. ITV Encore розпочав роботу у серпні, а ITVBe — у жовтні 2014 року.

• 
  1998-2006
• 
  2006-2013

• ITV — www.itv.com
• STV — www.stv.tv
• UTV — www.u.tv

• ITV plc
• STV Group plc
• UTV Media
• Ofcom