Istanbul Sapphire
Istanbul Sapphire — хмарочос, станом на 2016 рік, найвищий будівля у Стамбулі та Туреччині, розташований в центральному діловому районі Левент, на Бююкдере-Авеню. Istanbul Sapphire був четвертою за висотою будівлею в Європі, коли його будівництво було завершено в 2010 році[1]. Це перший екологічний хмарочос. Sapphire підноситься на 54 поверхи над рівнем землі, має висоту в 238 метри: будівля має загальну структурну висоту 261 метри, включаючи шпиль, який є частиною дизайну, а не виконує функцію радіо-антени[1]. Розроблено Tabanlıoğlu Architects, як торговий центр і резиденція багатофункціонального проектування під орудою компанії Kiler GYO[1].
Istanbul Sapphire | |
---|---|
Інформація | |
41°05′06″ пн. ш. 29°00′21″ сх. д. | |
Розташування | |
Країна | Туреччина |
Статус | хмарочос |
Відкрито | 4 березня 2011 |
Інше | |
Архітектор | Tabanlıoğlu Architects |
Сайт | istanbulsapphire.com |
Istanbul Sapphire у Вікісховищі |
Розташування
Хмарочос розташований неподалік від європейського маршруту E80 і Отойол 1, та мостів Перший Босфорський та Другий Босфорський. З будівлі є прямий вихід до метростанції 4. Левент, яка розташована на третьому цокольному поверсі.
Архітектура
Istanbul Sapphire було спроектовано Tabanlıoğlu Architects як високотехнологічна структура, яка складається з 64 поверхів (54 надземних та 10 підземних поверхів) — велика парковка, великий торговий центр «Sapphire Çarşı», поле для гольфу, басейн, ресторани та 47 поверхів для житлового використання — 187 квартир загалом.
На кожному 3 поверсі розташовані приватні сади, а кожні 9 поверхів відокремлені один від одного спільною вітальнею або технічним поверхом.[2].
Дизайн саду та його обслуговування знаходиться під орудою адміністрації компанії.
У березні 2011 року було відкрито оглядовий майданчик, на висоті 236 метрів[3].
Примітки
- Emporis GmbH. Sapphire Tower, Istanbul | 285917 | EMPORIS. www.emporis.com. Процитовано 12 грудня 2016.
- Emporis: Istanbul Sapphire
- Сапфир Стамбула - İstanbul Sapphire (Бешикташ). stambul4you.ru. Архів оригіналу за 15 квітня 2018. Процитовано 13 грудня 2016.