Jequitinhonha (1864)

Паровий корвет Jequitinhonha був військовим кораблем в Імператорському флоті Бразилії під час Війни Потрійного альянсу.

Jequitinhonha горить, залишена екіпажем

1854-65

Jequitinhonha - єдиний корабель ВМС Бразилії з цим ім'ям. Його побудували у Британії на початку 1850-х, і прибув до Бразилії 25 січня 1854. Своє ім'я Jequitinhonha отримав на честь річки, що протікає через Мінас-Жерайс та Баїю. Першим капітаном корабля був Йоакім Раймундо Де Ламаре (Joaquim Raimundo De Lamare). У 1864 корвет включений до складу дивізіону яким командував Франціско Перейро Пінто, що діяв проти Уругваю.

Під командуванням Йоакіма Жозе Пінто ,[1] корвет відплив з Буенос-Айреса 30 квітня 1865 у складі ескадри разом з фрегатом Amazonas, корветами Beberibe Belmonte та Parnahyba та канонерськими човнами Araguary, Mearim, Ipiranga та Iguatemy під загальним командуванням адмірала Баррозо. Їх завданням було запобігти переправі парагвайських військ через Парану.

Битва при Ріачуело
Jequitinhonha зліва на мілині під час битви при Ріачуело
Ypiranga, Mearim, Araguary та Iguatemy намагаються стягти Jequitinhonha з мілини

11 June 1865 Jequitinhonha взяв участь у Bбитві при Ріачуелдо. Парагвайський флот зробив несподівану атаку зранку поки бразильські кораблі не розвели пару у котлах.[2] Jequitinhonha був найближчим до наступаючих парагвайців і отримав наказ негайно їх атакувати.[1]

Парагвайські кораблі і баржі обстрілювали бразильців, проходячи вниз за течією, а потім зайняли оборонні позиції. Коли бразильці переслідували їх, більшість бразильських кораблів трималися головного русла річки, але Jequitinhonha та ще один корабель намагалися пройти бічним руслом. [1] Мабуть, капітан Пінто вирішив обстріляти парагвайські берегові батареї, що вимагало від нього повернути корабель у річці. Під час цього маневру корабель налетів на піщану мілину. [3]

Корвет був другим за розмірами у бразильській ескадрі і перевозив 200 морських піхотинців. Коли берегові батареї відкрили по ньому вогонь, одним із перших загинув місцевий лоцман, не залишивши кораблю шансів вибратися з піщаної мілини. Гоменсоро, командир морських піхотинців, продовжував вести вогонь з максимально можливої кількості корабельних гармат, скільки тільки можна було нанести на ворога, поки корабель не міг маневрувати. [3]

Три парагвайські кораблі, Tacuarí, Salto Oriental та Marquês de Olinda зробили низку рішучих спроб наблизитись та взяти Jequitinhonha на абордаж[1] але не змогли досягти успіху через постійний вогонь з корабля. Інший бразильський корабель Parnahyba намагався врятувати Jequitinhonha, але також зазнав аварії, коли повернув на допомогу, пошкодивши своє стерно. [3]

Після бою бразильці намагалися всю ніч і більшу частину наступного дня стягнути Jequitinhonha з мілини. Але врешті-решт Пінто та його екіпаж покинули корабель. Тоді парагвайці висадилися на корабель і захопили корабельні гармати. Вони також відрізали її основну рею і доставили її як трофей до Умаїти, де згодом вона була використана як центральна колона танцювальної зали. [3]

Список літератури
  1. Hernâni Donato (1996). Dicionário das batalhas brasileiras. IBRASA. с. 440–41. ISBN 978-85-348-0034-1.
  2. Charles Ames Washburn (1871). The History of Paraguay: With Notes of Personal Observations, and Reminiscences of Diplomacy Under Difficulties. Lee & Shepard. с. 67–72.
  3. Thomas Whigham (2002). The Paraguayan War: Causes and early conduct. U of Nebraska Press. с. 308–326. ISBN 0-8032-4786-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.