Kawasaki Ki-64

Незважаючи на завантаженість роботами з літаком Kawasaki Ki-45 та проектуванням Kawasaki Ki-60 та Kawasaki Ki-61, Такео Дої зміг у 1939 році спроєктувати нестандартний швидкісний винищувач. Через потребу армії в сучасних літаках штаб ВПС Імперської армії Японії підтримав роботу Дої тільки у 1940 році, коли видав замовлення на літак, який тримав назву Ki-64. Літак мав мати максимальну швидкість 700 км/г на висоті 5000 м і набирати цю висоту за 5 хв.

Для літака був вибраний двигун Kawasaki Ha-201 потужністю 2350 к.с., що був спаркою двох 12-циліндрових двигунів Kawasaki Ha-40 рідинного охолодження. Один двигун ставився перед кабіною пілота, інший позаду. Гвинт був співвісним, причому передній гвинт змінного кропу приводився в рух заднім двигуном, а задній гвинт фіксованого кроку — переднім двигуном. Головною особливістю літака була випарна система охолодження з поверхневим конденсатором на крилі та закрилках. В кожному крилі було по 70 л води для системи охолодження, площа конденсатора становила 24 м². Передній двигун використовував конденсатор лівого крила, задній — правого. Крило мало ламінарний профіль, в ньому розміщувались паливні баки та дві 20-мм гармати «Ho-5», через наявність в крилах також баків з водою, місце не могло використовуватись для палива, що обмежувало операційну дальність літака. Вся конструкція тривалий час випробовувалась в аеродинамічній трубі, а система охолодження — на спеціально допрацьованому літаку Ki-61. Це, хоча й затримало випуск першого прототипу до грудня 1943 року, але дозволило уникнути проблем з системою охолодження, яка давала приріст швидкості у 40-50 км/г.

Випробувальні польоти почались у грудні 1943 року. Всього було проведено 6 випробувальних польотів. Під час останнього загорівся задній двигун, що призвело до аварійної посадки. Двигун відправили на завод двигунів в Акасі для ремонту, проте він так і не був завершений до кінця війни.

Серійний літак Ki-64 KAI планували оснастити потужнішим двигуном Kawasaki Ha-201 потужністю 2800 к.с. та обладнати гвинтом-автоматом, що мало дати максимальну швидкість 800 км/г. Але зрештою було прийняте рішення доопрацьовувати серійні літаки.

Після закінчення війни фюзеляж літака був знайдений на заводі Kawasaki в Ґіфу, і американці відправили Ki-64 для досліджень у Райт-Філд (англ. Wright Field)) через його унікальну охолоджувальну систему.

Оскільки розробка Ki-64 велась тривалий час, американська розвідка дізналась про неї. Очікуючи появу нового винищувача на фронті, йому була присвоєна назва «Роб» (англ. Rob).[1]

• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть первая: Айчи, Йокосука, Кавасаки. — Издательский отдел ЦАГИ, 1996
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336.