KkStB 40.0
KkStB 40.0 — моторний вагон з тяговим електродвигуном Ц.к. Австрійської Державної залізниці, що використовувався на локальній залізниці Табор — Бечін[1][2] у Центральній Богемії завдовжки 24,091 км з нормальною колією 1435 мм. Залізницю відкрили 1897 і вона є найстарішою електрифікованою залізницею на теренах сучасної Чехії.
| KkStB 40.0 | |
 | |
| Виробник | Франтішек Кржижик |
|---|---|
| Усього вироблено | 4 |
| Ширина колії | європейська колія (1435 мм) |
| Кількість | 4 |
| Швидкість | 9,7 метр на секунду |
Історія
Моторний вагон розробив Франтішек Кржіжік (англ. František Křižík), а виробляли його на машинобудівній фабриці Ringhoffer-Werke[3] у Празі. Перші два вагони (40.001; 40.002) виготовили 1903, наступні два (40.003; 40.004) відповідно 1905, 1908. Вагони різних років дещо відрізнялись між собою. Спочатку вагони працювали на постійному струмі напругою 1.4 кВ. Вагони встановили на двох двовісних візках з спільним приводом (Bо'Bо’).
Після завершення СВ1 локальна залізниця відійшла 1918 до новоствореної Чехословацької залізниці (ČSD)[4], де вагони отримали позначення M 400.001-004. При реконструкції 1929 вагони перевели на напругу 1,5 кВ. Вагони знову ґрунтовно перебудували у 1931/32 та 1937/38 роках, коли вагон M 400.004 списали. Решту використовували для пасажирських перевезень до 1953 року. Із запровадженням 1956 електровозів серії E 422.0[5] відмовились від використання вагонів М 400.002 (1961) і 400.003 М (1974). Вагон M 400.001 відновили на шасі M 400.003. Його ґрунтовно модернізували 1971 з встановленням нової системи гальмування, фар, пантографа. З того часу він використовується як музейний транспортний засіб Технічного музею Праги[6], регулярно здійснюючи рейси по давньому маршруту.
Технічні дані паротяга KkStB 40.0
| Розміри | Параметри |
|---|---|
| Позначення | kkStB 40.001-40.004 ČSD M 400.001-М 400.004 |
| Кількість | 4 |
| Роки випуску | 1903 / 1903 / 1905 / 1908 |
| Країна-виробник | Австро-Угорська імперія |
| Завод-виробник | Франтішек Кршіжік Ringhoffer-Werke • Сміхов |
| Осьва формула | Bo' Bo' |
| Ширина колії | 1435 мм |
| Колісна база візка | 2000 мм |
| Загальна колісна база | 9.500 мм / 9.500 мм / 10.500 мм / 10.500 мм |
| Клас вагонів | 2/3 |
| Кількість сидінь за класами | 2 клас: 10 / 10 / 8 / 8 3 клас: 30 / 30 / 40 / 40 |
| Маса паротяга порожнього | 18,8 т / 18,8 т / 20,8 т / 20,2 т |
| Маса паротяга робоча | 22,9 т / 22,9 т / 25,4 т / 25,4 т |
| Зчіпна маса локомотива | 5,7 т / 5,7 т / 6,35 т / 6,64 т |
| Довжина | 12.900 мм / 12.900 мм / 13.900 мм / 13.900 мм |
| Годинна потужність | 140 к.с. / 140 к.с. / 160 к.с. / 160 к.с. 103 кВт / 103 кВт / 117 кВт / 117 кВт |
| Швидкість | 35 км/год |
| Діаметр коліс | 850 мм |
| Система електропостачання | 1,4 кВ постійний струм з 1923 — 1,5 кВ постійний струм |
| Привід | 4 електромотори типу Tatzlager[7] |
| Гальма | електричне механічне від шпинделя пневматичне (лише М 40.003 — М 40.004) |
| Опалення | електричне |
| Час списання | 1937 (М 400.004), 1961 (М 400.002), 1974 (М 400.003) |
Джерела
- Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Triebwagen der k. k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 30. Juni 1917, 14. Auflage, Verlag der k. k. österreichischen Staatsbahnen, Wien, 1918 (нім.)
- Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837—1918, Verlag Slezak, Wien, 1978. ISBN 3-900134-40-5 (нім.)
- Johann Blieberger, Josef Pospichal: Enzyklopädie der kkStB-Triebfahrzeuge, Band 4: Die Reihen 83 bis 100, Schmalspur- und nicht mit Dampf betriebene Bauarten. bahnmedien.at, 2011, ISBN 978-3-9502648-8-3 (нім.)
Посилання
- Elektrická dráha Tábor — Bechyně (чес.)
- (нім.)
- M400 001 (нім.)
