KkStB 54

Історія

Для Галицької Трансверсальної залізниці локомотивнобудівні фабрики віденські Floridsdorf[2], Wiener Neustädter[3] і берлінська Borsig[4] виготовили 40 паротягів (1884-1885), що отримали позначення GalTrB 1111-GalTrB 1152, згодом KkStB 54.01-.40. Після війни ці паротяги потрапили до PKP (22 машини) як серія Th17 (списані 1924), FS як серія 217, CFR, де не отримали нового позначення серії.

Для Залізниці імені Кронпринца Рудольфа (нім. Kronprinz Rudolf-Bahn) (KRB)[5] Lokomotivfabrik Floridsdorf випустила 7 паротягів (1873-1879), що отримали позначення KRB 130 "KLACHAU", 132 "EBENSEE", 134 ""KAINISCH, 136 "HALLSTATT", 138 "STEG", 140 "HAUSRUCK", 142 "LAUFFEN", та 2 для Pontebbana[6] - Tarv.-P. 200 "WISCHBERG", Tarv.-P. 202 "DOBRACZ". Усі паротяги згодом отримали позначення серії 5104-12, а з 1892 KkStB 54.41–47. для Моравсько-сілезької центральної залізниці (нім. Mährisch-Schlesische Centralbahn) (MSCB)[7] фабрика Floridsdorf виготовила 14 паротягів (1872/73). Після війни паротяги залізниці потрапили до PKP (Th17), ČSD (313.1 до 1930-х років), BBÖ (54.51 до 1925).

Технічні характеристики паротягів серій 54.01–40, 54.41–49, 54.60, 54.50–63 могли дещо різнитись.

Технічні дані паротяга KkStB 54
Розміри Параметри
Роки випуску
Країна-виробникАвстро-Угорська імперія
Завод-виробникWr. Neustadt • Floridsdorf
Ширина колії1435 mm
ТипCn2
Кількість циліндрів2
Діаметр циліндрів445 мм
Хід поршня632 мм
Тиск пари9/10 атм.
Довжинамм
Висотамм
Діаметр рушійних коліс1175–1180 мм
Загальна база рухомих коліс3.050 мм
Загальна колісна база з тендером10238 мм
Кількість труб нагрівання200 • 186 • 200 • 201
Площа труб нагрівання132,2 м² • 124,5 м² • 132,2 м² • 133,0 м²
Площа зони нагріву8,8 м² • 8,6 м² • 8,8 м² • 11,0 м²
Площа колосникових ґрат1,85 - 1,8 м²
Тендер12, 16 • 8, 10, 18, 22, 31, 34, 36, 40, 66 • 8, 22 • 8, 22
Маса паротяга порожнього35,1 т
Маса паротяга робоча39,0 т
Зчіпна маса локомотиват
Швидкість45 км/год

Джерела
  • Verzeichnis der Lokomotiven, Tender, Wasserwagen und Triebwagen der k. k. österreichischen Staatsbahnen und der vom Staate betriebenen Privatbahnen nach dem Stande vom 30. Juni 1917, 14. Auflage, Verlag der k. k. österreichischen Staatsbahnen, Wien, 1918
  • Karl Gölsdorf: Lokomotivbau in Alt-Österreich 1837–1918, Verlag Slezak, 1978. ISBN 3-900134-40-5
  • Helmut Griebl, Josef-Otto Slezak, Hans Sternhart: BBÖ Lokomotiv-Chronik 1923–1938, Verlag Slezak, Wien, 1985, ISBN 3-85416-026-7
  • Johann Stockklausner: Dampfbetrieb in Alt-Österreich, Verlag Slezak, Wien, 1979, ISBN 3-900134-41-3

Примітки
  1. KkStB 54 37
  2. Lokomotivfabrik Floridsdorf
  3. Wiener Neustädter Lokomotivfabrik
  4. Borsig (нім.)
  5. Rudolfsbahn
  6. k.k. Staatsbahn Tarvis–Pontafel (нім.)
  7. Mährisch-Schlesische Centralbahn

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.