M224 (міномет)
M224 — американський легкий 60-мм міномет, що перебуває на озброєнні армії та Корпусу морської піхоти США. Дульнозарядний, гладкоствольний ротний міномет призначений для вогневої підтримки піхотних підрозділів, стрільби навісною траєкторією на короткі відстані в безпосередній близькості від своїх військ, де стрілецька зброя та артилерія не ефективна.
M224 | |
---|---|
Стрільба з 60-мм міномета. 5 квітня 2010 | |
Тип: | міномет |
Походження: | США |
Історія служби | |
Термін використання | 1978 — по т.ч. |
Використання у | Армія США Корпус морської піхоти США |
Війни | Війна в Перській затоці Війна в Афганістані Війна в Іраку |
Історія виробництва: | |
Конструктор | Watervliet Arsenal |
Розроблено | 1978 |
Виготовлено | 1978 — по т.ч. |
Кількість | > 2 300 од. |
Варіанти | M224A1, |
Характеристики | |
Маса | 21,1 кг |
Довжина | 1 000 мм |
Обслуга | 3 |
Калібр | 60 мм |
Кут підвищення | +45..+85 |
Кут повороту | ±14° |
Дульна швидкість | 51—244 м/с |
Приціл | відкритий |
Міномет довів свою високу надійність та ефективність; широко застосовується підрозділами сил спеціальних операцій, повітряно-десантних військ та іншими формуваннями армії й морської піхоти. З 2012 року війська почали отримувати нові 60-мм міномети M224A1, що становлять оновлену версію моделі міномета M224. Стрільба з даного міномета може вестися без двуноги, детонатор у мінах може встановлюватися на спрацьовування на різній висоті або при ударі.
Історія
Міномет M225 LWCMS (англ. Lightweight Company Mortar System) надійшов наприкінці 1970-х років на озброєння армійських підрозділів США на заміну застарілих, ще часів Другої світової війни мінометів M2 та M19. Ці засоби вогневої підтримки піхоти мали ефективну дальність ураження тільки 2 000 метрів, у той час, як новітній M224, що стріляв боєприпасами старого зразка, мав у боєкомплекті нову підвищеної потужності мінометну міну, що стріляла на 3 489 м.
2011 у війська надійшла нова модифікована версія міномета M224A1, яка складалась з удосконаленого ствола міномета M225A1, двуноги M170A1, опорної плити M7A1, додаткової підтримувальної плити M8 та прицілу M64A1. В цілому мінометний комплекс важив на 20 % менше попередньої версії за рахунок використання легких сплавів, як то алюмінію, кевлара та інших композитних матеріалів.
Див. також
- 2Б9 «Волошка»
- M19 (міномет)
- КБА-118
- Brandt Mle 1935
- KZ 8 sm GrW 42
- Озброєння та військова техніка Повітряних сил США