Marco Polo

«Марко Поло» (італ. Marco Polo) Броненосний крейсер Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.

«Марко Поло»
Marco Polo
Італійська листівка з крейсером «Марко Поло»
Служба
Тип/клас Броненосний крейсер
Держава прапора Regia Marina
Корабельня Regio Cantiere di Castellammare di Stabia
Закладено 7 січня 1890 року
Спущено на воду 27 жовтня 1892 року
Введено в експлуатацію 21 липня 1894 року
Виведений зі складу флоту 5 січня 1922 року
Статус Розібраний на метал
Бойовий досвід Італійсько-турецька війна
Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж стандартна - 4 583 т
повна - 4 820 т
Довжина 106,05 м
Ширина 14,67 м
Осадка 5,88 м
Бронювання пояс - 102 мм
палуба - 25 мм
гарматні щити - 51 мм
бойова рубка - 51 мм
Технічні дані
Рухова установка 4 парові котли
2 парові машини
Потужність 10 000 к.с.
Швидкість 17 вузли
Дальність плавання 5 800 м миль при 10 вузлах
Екіпаж 394
Озброєння
Артилерія 9 x 152-мм гармат
10 x 120-мм гармат
9 x 57-мм гармат Готчкісса
2 x 37-мм гармат Готчкісса
Торпедно-мінне озброєння 5 x 450-мм торпедних апаратів

Історія створення

Броненосний крейсер 2-го рангу «Марко Поло» був спроектований італійським кораблебудівником Карло Вінья як покращений варіант бронепалубних крейсерів типу «Етна». Корабель був закладений 7 січня 1890 року на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia» (Кастелламмаре-ді-Стабія). Спущений на воду 27 жовтня 1892 року, формально вступив у стрій 21 липня 1894 року, але випробування корабля тривали до березня 1896 року.

Конструкція

Бронювання

«Марко Поло» мав солідне бронювання: 100-мм пояс з нікельованої сталі довжиною 67,5 м і висотою 2,26 м, 1,16 м нижче ватерлінії. З торців він прикривався 80-мм траверзами. Над броньованим поясом розміщувався каземат такої самої товщини довжиною 50 м і висотою 2,2 м, що забезпечувало надійний захист від вогню французьких гармат. Носова та кормова частини палуби закривались двома 13-мм шарами сталі. Зверху каземат був захищений броньованою палубою, яка також складалась з двох 13-мм шарів.

Гарматних башт не було, гармати та їхню обслугу захищали лише 50-мм броньовані щити. Також 50-мм бронею захистили бойову рубку.

Силова установка

Силова установка складалась із двох 4-циліндрових парових машин та 4 парових котлів. Вона забезпечувала у форсованому режимі потужність 10 633 к.с. при номінальній потужності 6 000 к.с. Силова установка була досить легкою для такої потужності та досить економною — на 800 т вугілля дальність плавання становила 5 800 миль. Але проектна швидкість у 19 вузлів досягнута не була, і корабель офіційно був прийнятий на озброєння зі швидкістю 17,8 вузлів.

Озброєння

Озброєння крейсера вважалось недостатнім. Воно складалось з шести 152-мм гармат (з них 4 розмішувались на верхній палубі, а ще 2 — в носовій та кормовій частині) та десяти 120-мм гармат (4 розміщувались в спонсонах під напівбаком та напівютом, а 6 — в середній частині корабля, між 152-мм гарматами). Артилерія малого калібру складалась з дев'яти 57-мм та двох 37-мм гармат Готчкісса.

Крім того, крейсер мав 5 торпедних апаратів — один підводний у носовій частині та 4 надводні в кутах каземату.

Історія служби

Більшу частину своєї служби крейсер «Марко Поло» провів, представляючи інтереси Італії на Далекому Сході та біля берегів Африки. У 1907 році корабель пройшов ремонт. В 1911 році з нього були демонтовані 4 (за іншими даними, 6) 120-мм гармат.

Крейсер брав активну участь в італійсько-турецькій війні 1911—1912 років, під час якої він неодноразово обстрілював вороже узбережжя.

Після закінчення війни корабель знову вирушив на Далекий Схід, звідки повернувся незадовго до початку Першої світової війни.

Під час Першої світової війни «Марко Поло» активно діяв лише протягом 2 місяців, після чого до 1917 року використовувався як плавуча казарма для екіпажів підводних човнів.

Влітку 1917 року корабель був переобладнаний на військовий транспорт, озброєння якого складалось з чотирьох 76,2-ии зенітних гармат. 4 квітня 1918 року він був перейменований на «Кортеллаццо» (італ. Cortellazzo), 1 жовтня 1920 року — на «Європа» (італ. Europa).

16 січня 1920 року корабель був виключений зі списків флоту, але незабаром знову включений до складу флоту під назвою «Вольта» (італ. Volta). 5 січня 1922 року корабель остаточно був виключений зі складу флоту та проданий на злам.

Джерела

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Крейсера Первой Мировой: уникальная энциклопедия/Федор Лисицын. — М.: Яуза; Издательство «Э», 2015. — 448 с. — (Война на море) ISBN 978-5-699-84344-2 (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.