Mario Strikers Charged Football

Гра розгортається на декількох футбольних полях, що розрізняються екстремальністю (від абсолютно спокійних майданчиків — до заливаються лавою і бомбардований метеоритами). Команда складається з п'яти учасників: капітан, три гравці і воротар. Мета — забити м'яч усіма можливими способами. Крім звичайних ударів по воротах, існують також суперудари, і ультраудари, здатні одноразово покласти в ворота одразу кілька м'ячів, і доступні тільки капітанам. Під час гри, можна перемикатися між гравцями, окрім воротаря. Воротар ловить м'ячі автоматично, і стає доступний лише в момент відображення ультраударов.

У грі є декілька режимів: чемпіонат, одиночні турніри, історичні турніри та мережеві змагання. Виграючи матчі, гравець отримує призи, бонуси, поля і додаткових персонажів.

Правил немає. Творити можна все, що завгодно. Збивати ворожих гравців з ніг, застосовувати проти них зброю, хапати м'яч руками, і не гидувати суперздатності. Крім звичайних ударів і підсічок, можна скористатися унікальними прийомами персонажів, і додатковим зброєю, яке з'являється у команди. У результаті, гра перетворюється в мініатюрну побоїще, де часто незрозуміло, кому належить ініціатива.

Кожен персонаж у грі має свої характеристики, які впливають на результат матчу. Наприклад важковаговики, подібне до Боузер, або ДК, непробивні, і чудово озброєні, але повільні та незграбні, у той час як легкі персонажі, подібне до Піч, або Принцеса Дейзі, відрізняються дуже високою швидкістю і спритністю, але пасують при першому ж фізичному зіткненні з більш великими супротивниками.

Основним мінусом гри є її складність. Навіть на найнижчих рівнях майстерності з комп'ютерними суперниками впоратися досить непросто. Гра вимагає від гравця підвищеної реакції, блискавичної координації дій, і досконалого володіння системою управління. Управління в грі здійснюється Remote-контролером Wii і нунчаки. Використовувати один remote не можна, тому для немережевому мультиплеєра доведеться купувати додаткові нунчаки.

Також, явним недоліком гри є відсутність повноцінного реплея (переглянути запис тільки що зіграного матчу, на жаль, не вдасться). Відсутність керованої камери теж не йде грі на користь. Моделі гравців добре опрацьовані, і чудово анімовані, але дивитися на них припадає, в основному, з висоти пташиного польоту. Наблизити камеру ближче до гравців не представляється можливим. А динамічною зйомкою з близької відстані, на жаль, може похвалитися тільки ігрова заставка.

• У даній серії ігор, знайомі герої, звичайно відрізняються незмінною наївністю, вперше представлені в новому, абсолютно недитячою іміджі. Їх погляди суворі, поведінка агресивно, жести і пози — викликають. Розсердившись, воротар може сильно вдарити одного з гравців своєї команди. Принцеси, Дейзі та Піч, ведуть себе на полі нескромно і вітряно. А всіма улюблений герой Маріо, в жорстокості не поступається своєму злому ворогові — Боузер. Незважаючи на такий контраст з оригіналом, це нітрохи не псує відчуттів від гри, а навпаки — створює необхідну атмосферу, і привносить в серію необхідну свіжий струмінь. Маріо дорослішає.
• Манера і специфіка гри, а також, суперудари, ефектні появи і позерства Mario Strikers мають певну схожість з Galactik Football — французьким мультсеріалом 2006 року. Особлива подібність простежується у суператаках Валуіджі, і смозі команди Shadows.

• ​​Огляд на Gameland.ru Архівовано 18 серпня 2011 у Wayback Machine.