Mark A «Whippet»

Medium Mk A «Whippet»
Medium Mk A «Whippet»
	; Mk А «Уіппет» в музеї Абердинського полігону (США)
Тип	Легкий танк
Історія використання
На озброєнні	з 1918 до початку 1930-х рр
Оператори
Війни	Перша Світова Війна
Історія виробництва
Розробник	William Foster & Co
Виробник
Виготовлення	1917–1918
Виготовлена; кількість	200
Характеристики
Довжина	6040
Ширина	2620
Висота	2730
Обслуга	3 чоловіки
Броня	сталева, катана; Лоб: 14; Борт: 13; Корма: 5; Дах: 5
Другорядне; озброєння	4 × 7,7-мм Hotchkiss M1909; боєкомплект: 5400 патроіов
Двигун	«Tylor» JB4, карбюраторний, ; 4-циліндровий, водяного охолодження; 2х45
Підвіска	жорстка; тиск на ґрунт: 1,2
Швидкість	шосе: 12,8; бездоріжжя: 8
Прохідність	підйом: 40; стінка: 0,8; рів: 2,15; брід: 0,9
	Mark A «Whippet» у Вікісховищі

Mk A «Whippet» (читається, як «Уіппет», дослівно з англ. «Хорт») — британський легкий танк часів Першої світової війни з кулеметним озброєнням.

Історія створення

Після успіхів легких танків «Рено» FT-17 серед військових Великої Британії поширилася думка, що необхідно доповнити парк військової техніки більш легкими танками, здатними оперативно діяти в тилу противника. Найбільш послідовним прихильником цієї ідеї був начальник штабу Королівського танкового корпусу полковник Дж. Фуллер.

Згідно з теоретичними передумовами англійці приступили до конструювання середнього танка. В машинобудівної фірми У. Фостера проект був готовий ще до військового замовлення, тому танк був виготовлений вже в грудні 1916 року, пройшов випробування в лютому 1917 року, а в червні військові видали замовлення на 200 машин. У березні перші танки зійшли зі складальної лінії під назвою Mk A.

Опис

Medium A Mk Whippet розвивав швидкість 14 км/год, що більш ніж удвічі перевищувало швидкість Mk IV, тому його неофіційно назвали «Уіппет» — «Хорт». Танк мав бойову масу 14 т, був захищений бронею в 14 мм і озброєний чотирма кулеметами; екіпаж складався з трьох чоловік. Запас ходу становив 130 км.

Два двигуна «Тейлор» потужністю по 45 л. с. були встановлені в передній частині танка; кожна гусениця приводилася в рух одним двигуном через свою коробку передач — таким чином, танк втрачав здатність пересуватися навіть при відключенні одного двигуна. Поворот танка здійснювався або зміною числа оборотів одного з двигунів, або шляхом перемикання передачі в одній з коробок передач, або обома способами одночасно.

У Medium A Mk Whippet залишилася стара підвіска від важких танків (хоча у Франції вже були танки з м'якою підвіскою), тому, незважаючи на збільшення максимальної швидкості, поза шосе швидкість все одно була низькою.

Незважаючи на складне управління, Medium A Mk Whippet був надійнішим за своїх попередників — деякі танки самостійно поверталися в свою частину після бою.

Бойові дії

В 1918 році в битві під Ам'єном в битві взяли участь 96 танків Mk A. Вони вперше в історії танкових військ здійснили щось схоже на оперативний прорив — відірвавшись від піхоти і супроводжувані кіннотою, вони провели рейд по тилах німецьких військ.

Громадянська війна в Росії

Mk A перебували на озброєнні Кавказької добровольчої армії. Танковий батальйон Добровольчої армії брав участь у взятті Царицина влітку 1919 року[1].

Інше

Трофейні танки використовувалися в Німеччині та Червоній Армії. В СРСР вони використовувалися до початку 1930-х років під назвою «Тейлор» (відповідно до маркування двигуна, єдиного знайденого на захоплених зразках машин при відсутності документації). На початку 1920-х рр. кілька машин доставили в Японію.

У Великій Британії Medium A Mk Whippet служив до кінця ПСВ, після чого танки цієї моделі замінили на Mk B і Mk C.

Зображення

Інші зображення

Корма танка, підбитого 17 серпня 1918 року, знаходиться в музеї ЗС у Брюсселі
Танки Mk.A «Уіппет» Імператорської армії Японії

Примітки

А. Трембовельский. 3-й отряд танков [командир полк. Миронович] под Царицыном. // Вооружённые силы на Юге России. Январь-июнь 1919 года / д.и.н. С.В. Волков. — Москва : «Центрполиграф», 2003. — С. 588-590. — («Россия забытая и неизвестная. Белое движение в России», том 17) — 3000 прим. — ISBN 5-95-24-0666-1.

Посилання

Відео

http://www.youtube.com/watch?v=e8CVm9iQGuE&feature=related

Література

Холявский Г. Л. Библиотека военной истории. Энциклопедия танков. — Санкт-Петербург : АСТ, 1998. — ISBN 985-433-253-5.

Трюитт Ф. Танки и самоходные установки / Под ред. Ангелова С. — Москва : АСТ, 2001. — С. 14. — 10000 прим. — ISBN 5-17-005600-1.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] А. Трембовельский. 3-й отряд танков [командир полк. Миронович] под Царицыном. // Вооружённые силы на Юге России. Январь-июнь 1919 года / д.и.н. С.В. Волков. — Москва : «Центрполиграф», 2003. — С. 588-590. — («Россия забытая и неизвестная. Белое движение в России», том 17) — 3000 прим. — ISBN 5-95-24-0666-1.