Minuartia biflora
Minuartia biflora — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae). Етимологія: лат. bi — «дво-», лат. florus — «квітка»[1].
| Minuartia biflora | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Мокричник (Minuartia) |
| Вид: | M. biflora |
| Біноміальна назва | |
| Minuartia biflora | |
| Синоніми | |
|
Stellaria biflora L. | |
Опис
Багаторічні рослини, що утворюють купини або невеликі килимки з великою кількістю коротких, вегетативних пагонів. Стебла зелені, 2–10 см. Листя зелене, плоске, слабо 1-жильне, 5–10 × 0.7–2 мм. Суцвіття 3–5-квіткові, відкриті. Квіти радіально симетричні й містять (4)5 вільних чашолистків і пелюсток; чашолистки 2–3.5 × 0.7–1.5 мм, вузько еліптичні або дуже вузько ланцетні; пелюстки 3.5–5.5 × 1–1.5 мм, білі або бузкові, широко оберненоланцетні, кінчик зрізаний, часто неглибоко виїмчасті. Капсули широко еліпсоїдні, 5.5 мм, довші за чашолистки. Насіння буре, 0.7–0.8 мм. 2n = 26.
Поширення
Азія: Росія — Камчатка; Європа: Росія — Карелія, Австрія, Швейцарія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія (вкл. Шпіцберген), Італія, Північна Америка: Канада, США — Аляска, Гренландія.
Населяє сухі, вапняні, від гравійних до кам'янистих схили, вересові пустища в умовах від низьких арктичних до альпійських районів.
Галерея
Джерела
- Dictionary of Botanical Epithets (англ.)
- Euro+Med Plantbase (англ.)
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) (англ.)
- Flora of North America (англ.)
- The Flora of Svalbard (англ.)