Myotis lavali

Нічниця lavali названий на честь д-р Річард К. Лаваля (Richard K. LaVal), на знак визнання його важливого внеску в систематику Myotis. Його ревізія неотропічних нічниць залишається головним орієнтиром для таксономії роду в Південній і Центральній Америці.

Кажан маленького розміру з довжиною передпліччя між 31,5 і 37 мм, довжиною вух від 11 до 14 мм і масою до 8 г.

Шерсть довга й шовковиста. Спинна частина світло-коричневого кольору з основою волосся коричневого кольору, у той час як черевна частина жовтувато-коричневого кольору з основою волосся темно-коричневого кольору. Вуха нормального розміру, вузькі, трикутні з закругленими кінчиками. Козелки більше половини вуха, тонкі, злегка зігнуті вперед, з закругленим кінцем. Крилові мембрани прикріплені до задньої частини основи пальців, які є невеликими. Довгий хвіст повністю включений у велику хвостову мембрану, яка покрита на спинній поверхні золотим волосся аж до колін, і поширюючись до стегон.

Цей вид широко поширений в бразильських штатах Пернамбуку, Баїя, Сеара, Піауї та північно-західному і південно-східному Парагваї. Він живе в листяних лісах до 900 метрів над рівнем моря.

Харчується комахами. Займає притулок поодинці або невеликими групами під дахами занедбаних будівель. Розмножується протягом будь-якого часу року.

• Ricardo Moratelli, Adriano L. Peracchi, Daniela Dias & Joao A.de Oliveira, Geographic variation in South American populations of Myotis nigricans (Schinz, 1821) (Chiroptera, Vespertilionidae), with the description of two new species in Mammalian Biology, vol. 76, 2011, pp. 592-607.
• Solari, S. (2017). Myotis lavali. The IUCN. Процитовано 27/06/2019.