NAe São Paulo (A-12)

NAe São Paulo (A12) («Сан-Паулу») — авіаносець ВМС Бразилії, колишній авіаносець «Фош» типу «Клемансо» ВМС Франції. Закладено 15 лютого 1957 року, спущено на воду 23 липня 1960 року, увійшов до складу ВМС Франції 15 липня 1963 року. 15 листопада 2000 року переданий ВМС Бразилії і після ремонту в лютому 2001 року прибув до Бразилії.

Авіаносець «Сан-Паулу»
Авіаносець «Сан-Паулу»
Служба
Тип/клас Авіаносець
Держава прапора Бразилія
Спущено на воду 28 липня 1960 року
Введено в експлуатацію 15 липня 1963 року Франція

15 листопада 2000 року Бразилія

Виведений зі складу флоту 15 листопада 2000 року Франція

22 листопада 2018 року Бразилія

Статус продано на злом
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 27 300 тонн (стандартна)
32 720 тонн (повна)
Довжина 265 м
Ширина 51,2 м
Осадка 8,6 м
Технічні дані
Рухова установка 2-вальна паротурбінна установка
Потужність 126 000 к.с. (93 960 кВт)
Швидкість 32 вузли
Автономність плавання 7 500 миль на 18 вузлах
Екіпаж 1 220 чоловік
(80 офіцерів)
Озброєння
Артилерія 2 x 40-мм артилерійські установки «Бофорс»
5 x 12,7-мм кулеметів
Зенітне озброєння 2 пускові установки ЗРК «Альбатрос» для ЗУР «Аспід».
Авіація до 22 винищувачів-штурмовиків (AF-1 «Скайхок»)
до 17 вертольотів

За час своєї кар'єри у бразильському флоті, авіаносець страждав від постійних поломок і ніколи не працював більше трьох місяців без необхідності ремонту та обслуговування.[1] 14 лютого 2017 року флот оголосив про демобілізацію корабля та подальше його виведення з експлуатації[2]. 22 листопада 2018 року був офіційно виведений зі складу ВМС та 12 березня 2021 року продано за 1,9 млн USD на металобрухт турецькій компанії.

Енергетична установка

Енергетична установка — двовальна паротурбінна. Складається з шести парових котлів фірми «Лаваль» і двох турбін фірми «Алстом».

Загальна потужність — 126 000 к. с.

Озброєння

2 пускові установки ЗРК «Альбатрос» для ЗУР «Аспід». 2 40-мм артилерійські установки «Бофорс» 5 12,7-мм кулеметів

Авіаційна група

Типовий склад авіаційної групи:

  • 14 винищувачів-штурмовиків AF-1 «Скайхок» (Douglas A-4 Skyhawk)
  • 4-6 протичовнових вертольотів SH-3A / B «Сі Кінг» (Sea King)
  • 2 пошуково-рятувальних вертольота UH-12/13 «Ескуіло» (Ecureuil)
  • 3 транспортні вертольоти UH-14 «Супер Пума» (Super Puma)
  • 3 транспортні літаки і 3 літаки дального радіолокаційного стеження на базі Grumman C-1A Trader[3]

Радіоелектронне озброєння

  • Радіолокаційна станція виявлення повітряних цілей
  • Радіолокаційна станція виявлення повітряних і надводних цілей
  • Навігаційна радіолокаційна станція
  • 2 радіолокаційні станції управління зброєю
  • 2 висотоміра
  • Радіолокаційна станція забезпечення посадки літальних апаратів
  • Автоматизована система бойового управління

Примітки

Джерела

  • Закордонний військовий огляд, 2009, № 1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.