Nurhachius

Nurhachius — рід птерозаврів родини Istiodactylidae, що існував у ранній крейді (120 млн років тому). Викопні рештки Nurhachius знайдено у відкладеннях формації Цзюфотан поблизу міста Чаоян провінції Ляонін на сході Китаю.

?
Nurhachius
Час існування: рання крейда,
120 млн років тому

Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Птерозаври (Pterosauria)
Родина: Istiodactylidae
Рід: Nurhachius
Wang et al., 2005
Види

N. ignaciobritoi Wang et al., 2005
N. luei Zhou et al., 2019

Посилання
Вікісховище: Nurhachius
Віківиди: Nurhachius
Fossilworks: 119320

Етимологія

Рід Nurhachius названий на честь Нурхаці — імператора династії Пізня Цзінь. Типовий вид N. ignaciobritoi вшановує бразильського палеонтолога Ігнасіу Ауреліану Мачаду Бріту, піонера з вивчення птерозаврів Бразилії.[1] Інший вид N. luei вшановує китайського палеонтолога Лю Дзуньчана, який помер напередодні описання таксону[2].

Скам'янілості

Вид Nurhachius ignaciobritoi описаний у 2005 році на основі добре збереженого скелета та часткового черепа[1] A second specimen, IVPP V-13288, was later referred to the species.[3]. Також було знайдено рештки нижньої щелепи та семи шийних хребців, які у 2019 році описали як новий вид Nurhachius luei.[2]

Опис

Розмах крил сягав 2,2-2,5 м. За оцінками, вага птерозавра складала приблизно 4 кг. Унікальною властивістю роду: передній кінчик піднебіння трохи повернутий вгору[2]. Череп завдовжки 33 см. Зуби розташовані на передньому краї щелеп, загнуті до заду та мають три корені. У верхніх щелепах було 28 зубів, а на нижній щелепі — 26.[1]

Примітки

  1. Xiaolin Wang, Kellner, A.W.A., Zhou Zhonghe, and de Almeida Campos, D. (2005). Pterosaur diversity and faunal turnover in Cretaceous terrestrial ecosystems in China. Nature 437:875-879.
  2. Zhou X., Pêgas R.V., Leal M.E.C. & Bonde N. 2019. «Nurhachius luei, a new istiodactylid pterosaur (Pterosauria, Pterodactyloidea) from the Early Cretaceous Jiufotang Formation of Chaoyang City, Liaoning Province (China) and comments on the Istiodactylidae». PeerJ 7:e7688
  3. Andres B., Clark J.M. & Xu X. 2014. «The earliest pterodactyloid and the origin of the group». Current Biology 24(9): 1011—1016
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.