Opus (кодек)

Перший стабільний реліз кодека відбувся одночасно зі стандартизацією кодека комітетом IETF, що займаються розвитком протоколів і архітектури Інтернету. Кодек Opus та його еталонна реалізація стандартизовані у RFC 6716, в якому Opus першим визначений як стандартний аудіо-кодек для інтернету, що не вимагає ліцензійних відрахувань і не перетинається з запатентованими технологіями.

Формуванню RFC передував трирічний підготовчий етап, в рамках якого було випущено 16 попередніх варіантів специфікації. Наступною стадією розвитку стане додання RFC статусу чорнового стандарту (Draft Standard), що фактично означає повну стабілізацію протоколу та врахування всіх висловлених зауважень. На стадії чорнового стандарту перебуває більшість протоколів мережі, і лише одиниці після багатьох років існування досягають найвищого статусу — стандарт Інтернету (всього статус стандарту отримали близько 70 RFC).

Кодек створений шляхом комбінації найкращих технологій з розробленого організацією Xiph.org кодека CELT і відкритого компанією Skype кодека SILK. Крім Skype і Xiph.org в розробці Opus також взяли участь такі компанії, як Mozilla, Octasic, Broadcom і Google.

Еталонні реалізації кодувальника і декодувальника Opus поширюються під 3-пунктовою ліцензією BSD. Повні специфікації формату загальнодоступні і безплатні. Всі використовувані в Opus патенти надані компаніями, котрі брали участь у розробці, для необмеженого користування без виплати ліцензійних відрахувань. Всі пов'язані з Opus інтелектуальні права і ліцензії на патенти автоматично делегуються для застосунків і продуктів, що використовують Opus, без необхідності додаткового погодження. Відсутні будь-які обмеження на область застосування і створення альтернативних сторонніх реалізацій. При цьому всі надані права відкликаються у разі розв'язування патентного розгляду, що зачіпає технології Opus, проти будь-якого користувача Opus.

Кодек Opus відрізняється високою якістю кодування і мінімальною затримкою як при стисненні потокового звуку з високим бітрейтом, так і при стисненні голосу в обмежених за пропускною здатністю застосунках VoIP-телефонії.

Основні можливості Opus:

• дискретизація від 8 до 48KHz;
• бітова швидкість від 6 до 510 Kbit;
• підтримка постійного (CBR) і змінного (VBR) бітрейтів;
• підтримка вузькосмугового та широкосмугового звуку;
• підтримка голосу і музики;
• підтримка стерео і моно;
• тривалість блоків даних від 2,5 до 60 мілісекунд;
• підтримка динамічного налаштування бітової швидкості, пропускної здатності та розміру блоків даних;
• можливість відновлення звукового потоку в разі втрати кадрів (PLC);
• доступність реалізацій з використанням арифметики з рухомою і фіксованою комами.

Opus продемонстрував високу якість[4] та був визнаний найкращим кодеком при використанні бітрейта 64Kbit, обігнавши таких конкурентів, як Apple HE-AAC, Nero HE-AAC, Vorbis та AAC LC[5]. З теоретичної та технічної точок зору Opus має замінити інші звукові кодеки стиснення з втратами, включно з MP3, Vorbis і Speex і поширеними пропрієтарними кодеками[6], такими як AAC та іншими, як для музики, так і для мовлення[7].

Формат та алгоритм мають відкриту документацію, референсна реалізація опублікована як вільне програмне забезпечення. Референсна реалізація Xiph називається opus-tools, і складається з окремих кодера та декодера; вона опублікована на умовах BSD-подібної ліцензії. Кодек написаний на C і може бути зібраний для апаратних архітектур як з підтримкою обчислень з рухомою комою, так і без неї. Супровідний інструмент діагностики opusinfo надає докладну технічну інформацію про файли Opus, включаючи інформацію про відповідність стандарту формату бітового потоку. Він заснований на ogginfo з vorbis-tools і тому, на відміну від кодера та декодера, доступний на умовах 2-ї версії ліцензії GPL.