Chromium

Поставивши своєю метою розробити швидкий браузер, розробники вирішили використовувати відкриті компоненти. Рушієм відображення веб-сторінок був обраний вільний WebKit. Він забезпечував необхідну швидкість рендеринга, маючи при цьому ряд інших переваг[1][2]. З рушієм обробки JavaScript все було трохи складніше. Усі наявні на момент 2008 року рушії не забезпечували необхідної продуктивності або розповсюджувалися за закритими ліцензіями. Тому інженери Google написали з нуля швидкісний, високопродуктивний[3][4][5][6] рушій V8, що дозволило Chromium стати на момент запуску веб-браузера одним з найшвидших браузерів в плані обробки JavaScript. Наприкінці 2009 року в тестових збірках Chromium почалися роботи по впровадженню апаратного прискорення при обробці динамічного вмісту. Результат роботи виявився в 7 версії Chromium, де вже можна було включити апаратне прискорення[7][8][9], забезпечуючи найвищу продуктивність при обробці динамічного 2D (Canvas) та 3D-контента (WebGL) за допомогою графічного процесора, показуючи високі результати в демонстраційних тестах від Microsoft та Google[10][11][12][13][14][15]. Для прискорення доступу до сторінок використовується технологія попереднього читання DNS[16] та попереднє промальовування сторінок (пререндерінг) [17][18]. 7 грудня 2010 року Google анонсувала новий виток розвитку V8, розробивши нову інфраструктуру компіляції коду. Нова технологія під назвою Crankshaft дозволила добитися величезного приросту в продуктивності (порядку 109 %), обійшовши всі конкуруючі рушії[19][20].

Згідно заявленим творцями Chromium прагненням створити найбезпечніший браузер, розробники приділяють велику увагу впровадженню нових функцій по захисту браузера. Для забезпечення безпеки в Chromium була обрана модель «пісочниці», що дозволяла обмежити простір для атаки користувальницького комп'ютера через використану уразливість[21]. Дослідники Google прийшли до висновку, що майже 70 % загроз «працюють» в рушії відображення, який взаємодіє з ненадійним вмістом. Саме тому розробники перевели всю роботу рушія в пісочницю[~ 1][22][23]. На більшості операційних систем Linux цей режим в браузері включений, однак деякі неофіційні збірки Chromium дистрибутиву Slackware відключають режим «пісочниці» примусово. Тим не менш, на офіційно підтримуваних Google Linux-системах, починаючи з версії 23, Chromium використовує можливості ядра для використання додаткових компонентів, таких, як фільтри seccomp-bpf, що дозволяють значно обмежити потенціал використання зловмисником специфічних викликів ядра[24]. У збірці 66022 розробники перенесли в «пісочницю» (зміна стосується систем під ОС Microsoft Windows) також виконання модуля, що підключається Adobe Flash Player[25][26], який достатньо часто стає об'єктом пильної уваги хакерів[27]. У Chromium немає дієвого захисту від XSS-атак, але, завдяки тому, що Chromium підтримує HTTP-Only cookies, небезпека міжсайтового скриптинга значно знижується[28]. Також активно тестується функція XSS Auditor, впроваджена в списку експериментальних функцій в 7 версії. Цей компонент значно збільшує захист від міжсайтового скриптинга. Вперше XSS Auditor був використаний в 4 версії Chromium[29], але у зв'язку з численними помилками та падінням продуктивності у версії 4.1 функція була відключена[30]. Проблему з продуктивністю та стабільністю розробникам вдалося вирішити, але функція досі є експериментальною, оскільки не всі сайти здатні з нею працювати[31]. Також в 7 версії Chromium як експеримент з'явилася можливість нагляду за модулями. Браузер отримав можливість пропонувати відключення тих плагінів, які мають незакриті вразливості до тих пір, поки не вийде оновлена версія модуля з виправленням помилок[31][32][33], остаточно функція стала доступна в 10 версії браузера[34]. Для забезпечення криптографічної безпеки при роботі з конфіденційною інформацією користувачів Chromium надає можливість працювати із захищеним протоколом передачі даних (HTTPS), які можуть упаковуватися згідно з криптографічними протоколами SSL 3.0 та TLS 1.0. Для додаткового захисту Chromium може використовувати експериментальний відкритий протокол HSTS, що дозволяє встановлювати з сайтами у форсованому режимі захищене з'єднання [35][36]. Частину налаштувань безпеки користувач може регулювати сам. У Chromium вбудований компонент Безпечний перегляд, що забезпечує захист від фішингу та шкідливого ПЗ[37][38][39]. Chromium при першому запуску протягом перших п'яти хвилин завантажує бази визначень шкідливих та шахрайських сайтів, які потім оновлює кожні 30 хвилин, при цьому ніяка особиста інформація в компанію Google не відправляється. Сам компонент може бути відключений в налаштуваннях браузера.[~ 2][40]. Додатково Chromium дозволяє проводити гнучку настройку змісту веб-сторінок: редагувати політику запуску модулів, що підключаються, використання JavaScript та cookies[~ 3], а також проводити очищення конфіденційних даних за певний період[~ 4][41]. Серед інших механізмів захисту можна виділити:

• Специфікація HTML5 у вигляді Origin Header забезпечує захист від підробки міжсайтових запитів (CSRF) [36], блокуючи неправильні запити сайтів.
• Chromium підтримує X-Frame-Options API[42], що захищає браузер від клікджекінга, а також X-Content-Type-Options API[43], що надає браузеру можливість захищатися від MIME-сніффінга[~ 5].
• Chromium підтримує «режим інкогніто», при якому історія відвідувань та завантажень не записується в журнали, а файли cookies видаляються після закриття браузера[44].

При цьому Google закликає користувачів при знаходженні вразливостей в браузері повідомляти про них розробникам, натомість отримуючи грошові винагороди[45].

Для підвищення стабільності для Chromium була обрана мультипроцесна архітектура. Браузер, рушій рендерингу, розширення, компоненти Plug-in працюють в окремих процесах. Таким чином, при порушенні роботи, наприклад, розширення браузер продовжить роботу в звичайному режимі, видавши пропозицію про перезапуск розширення.

У мультипроцессорної архітектури є ще низка переваг, крім стабільності:

• Можливість миттєвого звільнення пам'яті при закритті одного з компонентів. Зокрема, при закритті вкладки споживана нею пам'ять звільниться відразу, на відміну від браузерів, що використовують однопроцесну архітектуру, де очищення пам'яті при закритті вкладки йде трохи довше.
• Активна взаємодія з операційною системою. При використанні великої кількості вкладок багато вкладок можуть простоювати в бездіяльності, попри те, що вони необхідні користувачу. Chromium, взаємодіючи з ОС, зменшує споживання пам'яті, примушуючи систему вважати невживану вкладку згорнутим додатком.
• Можливість розуміння, які ресурси і в якій кількості виділяються кожному запущеному компоненту. Для того, щоб користувач міг точно розібратися в кожному процесі, в Chromium встановлений власний диспетчер завдань та інструмент статистики about:memory.

Але при цьому подібна архітектура має істотний недолік — більше загальне споживання пам'яті.