Panhandle Eastern Pipeline

Panhandle Eastern Pipeline – трубопровід, споруджений для постачання природного газу з басейнів Хьюготон та Анадарко у східному напрямку.

Після «газового буму» 1920-х, який забезпечив постачання блакитного палива в межах основних газопромислових регіонів, приступили до спорудження більш протяжних магістральних систем, котрі мали забезпечити постачання ресурсу до регіону Великих Озер. Однією з них стала Panhandle Eastern Pipeline, введена в експлуатацію на початку 1930-х.[1] Її перша нитка діаметром 600 мм мала довжину 860 миль та пролягала від басейну Хьюготон на південному заході Канзасу через Міссурі та Іллінойс до кордону з Індіаною.[2] В подальшому система була підсилена до чотирьох ниток та подовжена через Індіану на південь штату Мічиган.[3]

У вихідному районі до неї також надходить продукція басейну Анадарко (штати Оклахома та Техас). Крім того, окрім ресурсу з регіону Мексиканської затоки, до Panhandle Eastern може постачатись природний газ із Скелястих гір, зокрема, через трубопровід Cheyenne Plains Gas Pipeline.[4] Доставка ж блакитного палива до споживачі можлива не лише з самої системи Panhandle Eastern, але й через інші, з’єднані з нею напряму або завдяки газопроводу-інтерконектору Midwestern Gas Transmission – Trunkline Pipeline, Texas Eastern Transmission, східна гілка ANR Pipeline, Columbia Gulf Transmission, Texas Gas Transmission, Tennessee Gas Pipeline,  East Tennessee Natural Gas.[5] Також через газопровід MoGas Pipeline паливо передається до системи Mississippi River Transmission[6], яка прямує до району на південь від озера Мічиган.

Станом на 2017 рік загальна довжина системи Panhandle Eastern становить біля 6000 миль, а пропускна здатність перевищила 28 млрд.м³ на рік.[7]