Pilatus PC-9

Пілатус PC-9 (англ. Pilatus PC-9) — швейцарський навчально-тренувальний літак, розроблений авіабудівною компанією «Pilatus Aircraft» для Королівських ВПС Великої Британії.

Pilatus PC-9
Тип Навчально-тренувальний літак, land-based aircraftd і PC-7 Turbo Trainerd
Виробник Pilatus Aircraft
Перший політ 7 травня 1984
Вироблено 605
 Pilatus PC-9 у Вікісховищі

Технічний опис

УТЛ Пілатус PC-9 представляє собою моноплан з низько розташованим крилом, триопорним шасі і одним турбогвинтовим двигуном. Екіпаж з двох чоловік (учень та інструктор) розташовується в двомісній кабіні тандемного компонування.

Історія розробки

Літак розроблявся на базі моделі Pilatus PC-7. У порівнянні з PC-7, PC-9 має більший фюзеляж, оснащений кріслами-катапультами і турбогвинтовим двигуном. Розробка моделі почалася в 1982 році, а перший політ прототип виконав 7 травня 1984 року.

Спочатку літак призначався для поставки у ВПС Великої Британії, але замість нього на озброєння був прийнятий Short Tucano. Проте замовлення на цю модель було отримано від Королівських ВПС Саудівської Аравії і до 2004 року було випущено понад 250 примірників.

Тактико-технічні характеристики
PC-9 на озброєнні у ЗС Словенії.
Кабіна Pilatus PC-9.

Джерело: Jane's All The World's Aircraft 2003–2004[1]

Основні характеристики

  • Екіпаж: 2 чоловіка, інструктор і учень
  • Довжина: 10.18 м
  • Висота: 3.26 м
  • Розмах крила: 10.19 м
  • Площа крила: 16.3 м²
  • Маса порожнього: 1781 кг
  • Максимальна злітна маса: 2350 кг~ 3200 кг (в залежності від модифікації)
  • Силова установка: 1 × ( 857)


Льотні характеристики


На озброєнні

Галерея
  • Два PC-9 із словенського 15-того авіаполку (2003)
  • Кабіна словенського PC-9M (2012)
  • Pilatus PC-9M з Повітряного корпусу Ірландії (2013)
  • Pilatus PC-9A австралійської аеробатичної групи Roulettes з RAAF (2013)
  • PC-9 з Військово-повітряних сил Швейцарії, оснащені лебідкою RM24 для буксирування цілі. Ця лебідка на 90 кг оснащена кабелем завдовжки 4000 м діаметром 1,63 мм (2014 р.)
  • PC-9A/F із австралійського No. 4 Squadron RAAF (2015).

Примітки
  1. Jackson 2003, pp. 455–456.
  2. Вооружённые силы зарубежных стран // «Зарубежное военное обозрение», № 7 (772), 2011, стр.101-102

Посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.