Pinus edulis

Поширення: США (Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Нью-Мексико, Оклахома, Техас, Юта, Вайомінг). Росте на висоті 1500—2100(2700) м. Знайдено на сухих гірських схилах, столових горах і плато. P. edulis є деревом штату Нью-Мексико.

Це однодомні вічнозелені чагарники або дерева, як правило, до 21 м у висоту і 60 см діаметра, крона конічна, округла, щільна. Кора червоно-коричнева, дрібно і нерівномірно борозниста, гребені лускаті, округлі. Бруньки від яйцеподібних до еліпсоїдних, червоно-коричневі, 0,5–1 см, смолисті. Листя по (1)2(3) в пучку, зберігаються 4–6 років, розміром 20–40 × (0,9)1–1,5 мм, синьо-зелені, є бліді жилкові смуги, вершина від вузько-гострої до шилоподібної. Пилкові шишки еліпсоїдні, ≈ 7 мм, від жовтуватого до червоно-коричневого кольору. Шишки зріють 2 роки, незабаром після втрати насіння падають, симетричні, яйцюваті, а перед відкриттям від зменшено-яйцеподібних до майже кулястих, у відкритому вигляді розмір ≈ (3,5)4(5) см, від блідо-жовтого до блідо-червоно-коричневого кольору, смолисті, майже сидячі на короткій ніжці. Насіння в основному від еліпсоїдного до обернено-яйцюватого; тіло 10–15 мм, коричневе, безкриле. 2n = 24.

Найбільш поширеним використанням даного виду є використання для опалення. Погана форма росту з точки зору лісівника робить деревину непридатною для виробництва пиломатеріалів. Найбільшу цінність представляє їстівне насіння, яке користується великим попитом і є делікатесом. Садівнича цінність обмежена, хоча в деяких місцевостях молоді дерева заготовляють як новорічні ялинки.

Хоча вид має широке поширення, він знаходиться під загрозою у багатьох місцях у зв'язку з „покращенням площ“ для випасу великої рогатої худоби та овець, в результаті чого видалений або зменшені площі лісу на великих площах. За останнє десятиліття неодноразові засухи, в поєднанні зі спалахами збільшення соснових короїдів привели до загибелі багатьох тисяч гектарів соснових лісів. Цей вид зустрічається в декількох ПОТ, серед яких відомі національні парки.

• The Gymnosperm Database