Prudential (Варшава)

«Prudential» (Пруденшл) варшавський хмарочос, що був побудований 1931—1933 роках на площі Наполеона 9 (нині площа Варшавських повстанців) в стилі арт-деко для англійського товариства страхувань «Prudential».

Prudential
«Prudential» (2021)
Інформація
52°14′08″ пн. ш. 21°00′46″ сх. д.
Розташування Варшава
 Польща
Країна  Польща
Статус споруда
Стиль арт-деко
Початок будівництва 1931
Завершено 1933
Висота
Дах 66 м
Технічні деталі
Кількість поверхів 17
Інше
Архітектор Марцин Вейнфелд
Стефан Брила

 Prudential у Вікісховищі

Опис

Будівля була сиволом сучасної Варшави 1930-х років. Першопочатково вона мала складатися з 11 поверхів, але архітектори, взявши до уваги дуже різні висоти вже побудованих будинків на площі Наполеона (2-6 поверхів), вирішили, що початковий план висоти для хмарочосу «Prudential» є недостатнім для досягнення враження домінанти[1]. У кінцевому варіанті будівля отримала 16 поверхів (66 м), що зробило її на той час найвищим хмарочосом у Польщі та другим за висотою в Європі.

У нижній частині будівлі знаходилися офіси, а у верхній — апартаменти класу люкс. Між ними, на шостому поверсі, розташувалися службове житло та підсобні приміщення. У офісній частині містилися не лише приміщення для товариства «Prudential», а також для електростанції та інших компаній. Найрозкішніші апартаменти мали площу близько 240 м², 6 кімнат, 3 ванні кімнати, кухню і кімнату для прислуги. Навіть менш розкішні люкси окрім головного входу мали вхід для обслуги і ліфти[1]. Хмарочос був запроектований Марцином Вейнфелдом, тоді як зварні сталеві конструкції залізобетонного фундаменту будівлі розробили Стефан Брила та Венчеслав Поніж[2]. Вхідні двері були зроблені з патинованої міді, інші двері та віконні рами виготовлені з ясену. Над боковими входами знаходилися скульптури виконані Ришардом Мошковським[1]. Для будівництва було використано 2 мільйони цеглин, 2 тис. тонн цементу, 1500 тонн сталі.

Під час Другої світової війни «Prudential» отримав значні пошкодження, а в часі Варшавського повстання був обстріляний близько 1000 снарядами. Хмарочос був також уражений снарядом масою 2 тонни калібру 600 мм із самохідної мортири Karl-Gerät, внаслідок чого будівля значно відхилилася від вертикалі. Однак її сталева конструкція проіснувала ще кілька років ставши живим символом руйнувань. Силует руїн хмарочосу використовувався в антивоєнних плакатах.

Після війни нерухомість була повернута передвоєнним власникам на підставі декрету Бєрута (проте згодом вони отримали компенсацію за збитки відповідно до угоди з Великою Британією)[3]. Будівля була відбудована в 1950-1953 роках у стилі соцреалізму. Автором нового проекту знову став Марцин Вейнфелд[1]. Хмарочос отримав нову функцію: 1954 року тут відкрито готель «Варшава», що вміщував 375 місць для ночлегу (одно- і двоособове номери, а також 1 номер люкс), 200 місць в ресторані, 100 в кафе і 20 у нічному приміщенні. Готель перестав працювати в 2002 році.

Галерея

Примітки

  1. Grzegorz Mika. Niebotyk z placu Napoleona. — Skarpa Warszawska 12 (69), грудень 2014. — С. 6-8.
  2. Barbara Petrozolin-Skowrońska. Encyklopedia Warszawy. — Варшава : Wydawnictwa Naukowe PWN, 1994.
  3. Bartosz Klimas. Warszawa czeka na hotel Warszawa. — Życie Mazowsza (dodatek do 'Rzeczpospolitej'), 25 січня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.