Regina Margherita (1904)

«Реджина Маргерита» (італ. Regina Margherita) — броненосець-пре-дредноут однойменного типу Королівських ВМС Італії початку XX століття.

«Реджина Маргерита»
Regina Margherita
Служба
Тип/клас Броненосець типу «Реджина Маргерита»
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 20 листопада 1898 року
Спущено на воду 30 травня 1901 року
Прийнятий 14 квітня 1904 року
Загибель Підірвався на мінах 11 грудня 1916 року
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 13 427 т (стандартна)
14 574 т (повна)
Довжина 138,65 м
Ширина 23,84 м
Осадка 8,8 м
Бронювання Пояс: 152 мм
Башти: 230 мм
Палуба: 80 мм
Бойова рубка: 152 мм
Каземати: 152 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові машини
28 котлів
Гвинти 2
Потужність 21 790 к.с.
Швидкість 20 вузла
Дальність плавання 10 000 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 812-900
Озброєння
Артилерія 4 x 305-мм гармати «12 in/40 Mk. IX»
4 x 203-мм гармати «203/45 Mod. 1897»
12 x 152-мм гармат «QF 6 in/40»
6 x 76,2-мм гармат
2 x 47-мм гармати «Hotchkiss 47 mm»
2 x 37-мм гармати
2 кулемети
Торпедно-мінне озброєння 4 × 450-мм торпедних апарати

Історія створення

Броненосець «Реджина Маргерита» був закладений 20 листопада 1898 року на верфі флоту у місті Ла-Спеція. Спущений на воду 30 травня 1901 року, вступив у стрій 14 квітня 1904 року.

Свою назву отримав на честь королеви Італії Маргарити Савойської, дружини Умберто I.

Історія служби

Після вступу у стрій броненосець «Реджина Маргерита», однотипний «Бенедетто Брін» та 3 броненосці типу «Реджина Елена» утворили Середземноморську ескадру[1].

Під час італійсько-турецької війни броненосець «Реджина Маргерита» входив до кладу 1-ї дивізії 2-ї ескадри, разом з «Бенедетто Брін» і двома броненосцями типу «Амміральйо ді Сан-Бон»: «Емануеле Філіберто» і «Амміральйо ді Сан-Бон». Дивізія діяла біля берегів Лівії. У квітні 1912 року 2-га ескадра вирушила в Егейське море, де об'єдналась з 1-ю ескадрою. 18 квітня кораблі пошкодили декілька турецьких підводних комунікаційних кабелів.

Поки більшість кораблів вели обстріл берегових укріплень поблизу Дарданелл, намагаючись виманити турецький флот, «Реджина Маргерита», «Бенедетто Брін» і два міноносці пошкодили кабелі між Родосом і Мармарисом. 18 травня «Реджина Маргерита» обстріляв Мармарис. У липня ескадра повернулась в Італію, де «Реджина Маргерита» пройшов ремонт. Також кількість 76,2- мм гармат була збільшена до 24.

Під час Першої світової війни великі кораблі італійського флоту майже не залучались до бойових дій - командувач флоту Паоло Таон ді Ревель хотів зберегти їх для імовірної великої битви з австро-угорським флотом.

«Реджина Маргерита» і «Бенедетто Брін», вже будучи застарілими, були включені до складу 3-ї дивізії і використовувались в основному як навчальні кораблі.

У ніч 11-12 грудня 1916 року «Реджина Маргерита» вирушив з Вльори в Італію. У складних погодних умовах він підірвався на 2 мінах, виставлених підводним човном «SM UC-14» і затонув. Загинуло 675 членів екіпажу, 270 вдалось врятуватись.

Література
  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Тарас А. Энциклопедия броненосцев и линкоров. Минск, Харвест, 2002 ISBN 5-17-008844-2 (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Regina Margherita (1904)

Примітки
  1. Journal of the Royal United Service Institution, p. 1069


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.