Rhino

Проєкт Rhino був початий в Netscape у 1997. У той час Netscape планувала розробити версію Navigator, написану повністю на Java і тому їй була потрібна реалізація JavaScript, написана на Java. Коли Netscape зупинила роботу над «Javagator», як він був названий, проєкт Rhino був закінчений як JavaScript-рушій. З того часу кілька великих компаній (включаючи Sun Microsystems) ліцензували Rhino для використання у своїх проєктах і платили для цього Netscape, дозволяючи продовжувати роботу над ним.

Спочатку, Rhino компілював весь JavaScript код в байткод Java в згенерованих файлах класів. Це давало кращу продуктивність (при запуску на JIT часто перевищувала продуктивність C-реалізації JavaScript), але страждала від двох недоліків. По-перше, час компіляції був великим, оскільки генерація байткоду Java та завантаження згенерованих класів були важким процесом. По-друге, реалізація допускала великі витоки пам'яті, оскільки більшість JVM не збирали невикористовувані класи або рядки, які інтернували як результат завантаження клас-файлу.

Тому восени 1998 в Rhino був доданий інтерпретований режим. Генерація кодів клас-файлів була переміщена в опціональну, динамічно-завантажувану бібліотеку. Компіляція прискорилася і коли скрипти більше не використовувалися вони могли бути зібрані як і будь-які інші Java-об'єкти.

Rhino був переданий Mozilla Foundation в квітні 1998. В результаті переходу Rhino в open source він знайшов різні застосування і більша кількість людей стали вкладати внесок у код[5].

Проєкт отримав свою назву від тварини на обкладинці книги про JavaScript, виданої O'Reilly Media[5][6].

Починаючи з версії 1.7R1, Rhino ґрунтується на платформі Java 5 і підтримує JavaScript версії 1.7[7].

У 2014 році платформа Java 8 одержала більш продуктивнішу бібліотеку Nashorn, яка замінила Rhino[8].

Rhino і Java Scripting API використовуються для скриптингу Java застосунків[4]. Це дозволяє описувати бізнес-логіку простішою, ніж Java, мовою (залучаючи до цього фахівців у предметній області з базовими навичками програмування), забезпечити модульну, розширювану за рахунок плагінів архітектуру програми та інтеграцію у застосунок раніше існуючих скриптів[9].

Це також гарне рішення для JavaScript на стороні сервера при використанні Java-хостингу, кілька таких рішень було створено в рамках проєкту CommonJS[10].[11] Також Rhino можна використовувати спільно з Google App Engine[12].

Для роботи під управлінням ОС Android, поверх віртуальної машини Dalvik Rhino підходить слабо[13].

Ось приклад Java-коду, що запускає JavaScript print('Hello, world!')

import javax.script.ScriptEngine;
import javax.script.ScriptEngineManager;
import javax.script.ScriptException;
 
public class RhinoEngine {
    public static void main(String[] args) {
        ScriptEngineManager mgr = new ScriptEngineManager();
        ScriptEngine engine = mgr.getEngineByName("JavaScript");
 
        // Тепер у нас є екземпляр рушія і ми можемо виконати JavaScript
        try {
            engine.put("name", args[0]);
            engine.eval("print('Hello ' + name + '!')");
        } catch (ScriptException ex) {
            ex.printStackTrace();
        }    
    }
}

ScriptEngineManager — це основний клас, використовуваний при роботі з пакетом скриптинга (більшість інших — [[інтерфейс ООП|інтерфейси]]), шляхом створення його примірників. У разі використання JavaScript-рушія Rhino треба задати його ім'я "JavaScript" [9].

• Том МакКвини (вересень 2008). Используйте динамические языки динамично (в 2-х частях). IBM developerWorks. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
• Андрей Чиорояну (червень 2010). JavaScript EE (в 2-х частях). IBM developerWorks. Архів оригіналу за 27 травня 2012. Процитовано 14 травня 2012.
• Ted Neward (27 липня 2010). 5 things you didn’t know about … the Java Scripting API (An easier way to do scripting on the Java platform). IBM developerWorks. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 14 травня 2012.

• Сторінка проєкту на сайті Mozilla(англ.)

Шаблон:ECMAScript