SA-1 (Аполлон)

Перший запуск ракети-носія «Сатурн-1», першої в сімействі «Сатурнів», що значно перевершував за габаритами будь-який з раніше запущених апаратів. Вона була утричі довшою, споживала ушестеро більше палива і розвивала тягу вдесятеро більшу, ніж ракета «Юпітер-Сі», за допомогою якої 1958 був виведений на орбіту перший американський супутник «Експлорер-1».

Це був найперший політ ракети «Сатурн», бортові системи постійно поліпшувалися. Вперше ступінь булу доставлено ​​на мис Канаверал на баржі, що навело на думку про можливість подібної доставки масивніших ступенів ракети «Сатурн-5». (У той час «Сатурн-5» існував у вигляді креслень і деяких деталей).

Перший ступінь і два верхні масові макети верхніх ступенів прибули на баржі «Compromise» 15 серпня 1961 року. Впродовж подорожі довелося зіткнутися з кількома проблемами, чотири рази сівши на мілину через помилки на мапах. На зворотному шляху баржа врізалася в міст, викликавши кілька невеликих ушкоджень.

П'ять днів потому з невеликими труднощами носій був встановлений на майданчик № 34.

З невеликим відставанням від графіка перевірка продовжилася.

У той час перевірка була перемиканням тумблерів в ЦУПі і спостереженням за реакціями ракети.

26 жовтня 1961 о 12:30 за східним часом США почалася заправка ракети гасом RP-1 і рідким киснем. Оскільки гас міг випаруватися, його заправили з тривідсотковим надлишком. Перед запуском ракети зайве паливо було злито.

Заправка баків рідким киснем почалася наступного дня о 03:00. Вона була схожа на таку ж процедуру, як і при заправці баків гасом: спочатку баки заправили на десяту частину, щоб перевірити їх на витоки, потім швидко долили до рівня 97%, а потім повільно заповнили вщерть.

27 жовтня 1961, о 15:06:04 UTC, незважаючи на кілька затримок через погану погоду, ракета була запущена з відставанням від графіка на 1 годину. Проектанти передбачали ракеті 75-відсоткову ймовірність успішного зльоту і лише 30-відсоткову — успішного завершення польоту. Також вважалося можливим отримання ушкоджень під час польоту. При випробуваннях ракети на полігоні Редстоун-Арсенал було розбито всі вікна в радіусі 12 км.

Звук запуску розчарував деяких свідків, які описали його як звук запуску ракети Атлас на відстані півтори милі (2,4 км) замість 3 миль (5 км), відведених для Сатурна. Пізніше було вирішено, що причина відмінностей між мисом Канаверал і полігоном Редстоун полягає в атмосферних умовах, що заглушає звук.

Сам політ був чудовим. Ракета піднялася на висоту 136,5 км і приземлилася після 15 хвилин польоту за 345,7 км від місця запуску. Єдиною проблемою було відключення двигунів достроково на 1,6 секунди. Це стало наслідком заправки зайвих 400 кг рідкого кисню і недозаправки 410 кг гасу. Для випробувального польоту в ракету було заправлено лише 83% від необхідної кількості палива.

• Сатурн СА-1 у каталозі НАСА(англ.)
• Місяцепорт: Історія стартових споруд і операцій за програмою Аполлон(англ.)
• Сатурн СА-1 у космічній енциклопедії(англ.)