SS Лебедя

SS Лебедя — найяскравіша карликова нова і друга відкрита (після U Близнюків), Луізою Д.Уельсм(Louisa D. Wells) у обсерваторії Гарвардського коледжу в 1896 році. Зоря є прототипом змінних зірок типу SS Лебедя та одної з найспостережуваніших змінних. Вона знаходиться на відстані від Землі близько 90 світлових років у сузір'ї Лебедя і складається з оранжевого карлика масою 0,6 М_⊙ та білого карлика масою 0,4 М_⊙, що обертаються один навколо одного з періодом 6^h 38^m, схилення орбіти близько 50 градусів.

Карта сузір'я Лебедя (Cygnus)

Три чверті часу SS Лебедя демонструє дуже слабкі коливання блиску на рівні приблизно 12,2^m зоряної величини, але раптово вона починає збільшувати світність та сягає яскравості аж до 8,3^m впродовж приблизно однієї доби. Спалах продовжується від одного до двох тижнів і повторюється на характерному інтервалі від 4 до 10 тижнів з середнім часом між спалахами 54 доби. Крім того, існують випадкові аномальні спалахи широкої та симетричної форми на кривій блиску, які демонструють повільне зростання і таке ж повільне спадання. Хоча зоря зазвичай генерує характерні спалахи з моменту її відкриття, однак в період з 1907 по 1908 рік, зоря не генерувала жодного спалаху, і демонструвала лише незначні зміни блиску.

SS Лебедя у спалаху та спокійному стані