Маса Сонця

Ма́са Со́нця (або Сонячна маса, M_☉) — позасистемна одиниця вимірювання маси, що є стандартною в астрономії і застосовується для опису маси інших зір та галактик. Вона дорівнює масі Сонця:

M_{\bigodot }=1,9891\times 10^{30}

кг,

тобто близько двох нонільйонів кілограмів або близько 332 950 мас Землі.

Масу Сонця можна доволі точно обчислити[a 1] за відомими значеннями:

гравітаційної сталої $G$ (6.67384(80)10^-11 м³ кг^-1 с^-2),
радіусу земної орбіти r (відстань від Землі до Сонця $L_{AU}$ — 1 а. о. або ~149,6 млн км)
швидкості руху землі її орбітою $V$ (~30 км/с)
або (точніше) виходячи з тривалості сидеричного року $T_{yr}\approx 365,25\times 24\times 60\times 60\approx 31\ 557\ 600$ с[1]:

$M_{\bigodot }={\frac {rV^{2}}{G}}$
$M_{\bigodot }={\frac {4\pi ^{2}(L_{AU})^{3}}{G(T_{yr})^{2}}}$

наближення ґрунтується на припущенні, що масою Місяця можна знехтувати у порівнянні з масою Сонця

Джерела

Маси небесних тіл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 172—173. — ISBN 966-613-263-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] наближення ґрунтується на припущенні, що масою Місяця можна знехтувати у порівнянні з масою Сонця

[2] Маси небесних тіл // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 172—173. — ISBN 966-613-263-X.