Saab 18
Сааб 18 (швед. Saab 18) — шведський двомоторний середній бомбардувальник і розвідувальний літак виробництва концерну SAAB. Літак розроблявся на початку 40-их років для заміни німецького Junkers Ju 86.
| Saab 18 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | середній бомбардувальник/розвідник |
| Перший політ: | 19 червня 1942 |
| Прийнятий на озброєння: | червень 1944 |
| На озброєнні у: |
 Повітряні сили Швеції |
| Розробник: | Saab AB |
| Виробник: |
 Saab AB |
| Всього збудовано: | 242 |
| Конструктор: | AB Svenska Järnvägsverkstädernas Aeroplanavdelningd і Saab AB |
| Екіпаж: | 3 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 465 км/год |
| Дальність польоту: | 2200 км |
| Практична стеля: | 8000 м |
| Довжина: | 13,23 м |
| Висота: | 4,35 м |
| Розмах крила: | 17,0 м |
| Площа крила: | 33,75 м² |
| Порожній: | 5550 кг |
| Максимальна злітна: | 8200 кг |
| Двигуни: | 2 × Pratt & Whitney (STW) R-1830-SC3-G |
| Тяга (потужність): | 2 × 1065 к.с. |
| Внутрішнє бомбове навантаження: | 1500 кг |
| Кулеметне озброєння: |
1 × 8-мм кулемет 2 × 13,2-мм кулемети |
Історія створення
В 1938 році командування ВПС Швеції видало замовлення на створення двомоторного бомбардувальника, який міг б використовуватись також в ролях торпедоносця, дальнього розвідника і важкого винищувача. За умовами завдання новий літак мав б мати екіпаж з трьох осіб, бомбове навантаження в 750 кг і максимальну швидкість 500 км/год. В компанії ASJA проєкт нового літака під позначенням L11 очолили Фрід Венстремом і Карл Хеддон. В 1939 році ASJA була поглинута концерном SAAB і проєкт був перейменований в SAAB 18.
Новий літак був суцільнометалевим високопланом з двокілевим оперенням і шасі, яке прибиралось. Початково в проєкті шасі мало мати передню стійку, але командування наполягло використати більш перевірену схему з задньою стійкою шасі. Перший прототип з двигунами Pratt & Whitney R-1830 Twin Wasp вперше піднявся в повітря 19 червня 1942 року, а 10 липня 1944 року почались випробовування прототипу з двигунами Daimler-Benz. Тоді ж почалось серійне виробництво, яке тривало до 1948 року.[1]
Основні модифікації
- B 18A — оснащувався ліцензійними двигунами Pratt & Whitney (STW) R-1830-SC3-G потужністю 1065 к.с. (60 екз.)
- S 18A — перероблені в розвідники B 18A.
- B 18B — оснащувався двигунами Daimler-Benz DB 605B потужністю 1475 к.с. Також пристосований до бомбометання з піке.
- Т 18B — штурмовий варіант з двигунами Daimler-Benz DB 605B і потужним курсовим озброєнням. (62 екз.)
Використання
Перші B 18A надійшли на озброєння флотилії F1 в 1944 році, але вже наступного року їх було замінено на B 18B. Також бомбардувальною модифікацією було оснащено флотилію F14, розвідниками — флотилії F3 і F11, а штурмовиками — F17. Літаки стояли на озброєнні порівняно довго, бомбардувальники були списані в 1956, штурмовики в 1958, і тільки наступного року — розвідники.[1]
Тактико-технічні характеристики
.jpg.webp)
Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]
Технічні характеристики
| B 18A | B 18B | ||
|---|---|---|---|
| Довжина | 13,23 м | ||
| Висота | 4,35 м | ||
| Розмах крил | 17,0 м | ||
| Площа крил | 33,75 м² | ||
| Маса | пустого | 5550 кг | 6100 кг |
| максимальна злітна | 8200 кг | 8800 кг | |
| Двигуни | 2 × Pratt & Whitney (STW) SC3-G | 2 × Daimler-Benz DB 605B | |
| Потужність | 2 × 1065 к. с. | 2 × 1475 к. с. | |
| Максимальна швидкість | 465 км/год | 575 км/год | |
| Дальність польоту | 2200 км | 2600 км | |
| Практична стеля | 8000 м | 9800 м | |
Озброєння
- B 18
- Стрілецьке:
- 1 × 8-мм курсовий кулемет
- 1 × 13,2-мм кулемет в верхній турелі
- 1 × 13,2-мм кулемет в нижній турелі
- Бомбове:
- 1500 кг бомб
- T 18
- Стрілецьке:
- 1 × 57-мм курсова гармата
- 2 × 20-мм курсові гармати
Примітки
- Харук, 2012, с. 351-352.
- Харук, 2012, с. 350.
Джерела
- Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)
