Semaeostomeae

Ряд Semaeostomea підрозділяється на 3 родини з п'ятьма підродинами. Дорослі представники ряду мають форму великого блюдця, часто з фестончастими краями. Кишкова порожнина має радіальні канали або канали, що досягають країв зонтика. Цей ряд має крайові чутливі органи з ропаліями і ротовий отвір, оточений чотирма лопастями. Більшість видів наділена кількома пустотілими щупальцями по краях купола, рот оточений системою каналів та/або радіальних кишень. Планула може розвиватись безпосередньо в медузу, або по класичній схемі — в сидячий поліп, позбавлений будь-яких твердих оточуючих оболонок (трубок), який потім формує кілька ефір. Діагностичною ознакою медуз цього ряду, що відрізняє їх від ряду Coronatae, є наявність чотирьох перирадіальних кутів рта, що висунуті назовні. Чотири довгі ротові лопасті формують вільний край ротових губ, котрі мають подвійні завісоподібні кромки. Цей ряд включає найповільніше плаваючих медуз у світі — Deepstaria, котрі можуть спостерігатися на глибинах близько 600 метрів. Semaestomea є досить звичайними у всіх частнах Світового Океану.

Морська кропива (Chrysaora fuscescens)

Характеристичними ознаками родини є наявність восьми або шістнадцяти крайових чутливих органів та восьми (або подекуди більше) щупалець. Купол в ширину досягає від 100 до 400 міліметрів, і від 40 до 100 міліметрів заввишки. Медузи роду Pelagia розвиваються безпосередньо з планули, оминаючи сидячі полипові стадії. Ця родина розповсюджена по всьому світі, але звичайніша в теплих водах, подібних до середземноморських — узбережжя Африки, Бразилії, де вони збираються у великі зграї в затоках та естуаріях річок, і т.ін. Ця родина є еволюційно та анатомічно близькою до родини Cyaneidae — за виключенням того, що щупальця у медуз родини Pelagiidae розташовані поодиноко, а в Cyaneidae зібрані в групи. Найвідомішим представником Pelagiidae є Морська кропива (Chrysaora quinquecirrha). Влітку ця медуза часто спостерігається на східному узбережжі США та Канади і в північній Атлантиці. Вона має форму блюдця часто з коричневим або червоним забарвленням, звичайно близько 180 міліметрів в діаметрі. Чотири ротові лопасті та крайові щупальця далеко видаються з-під купола, і несуть чисельні жалячі клітини. Опік, що можна дістати від цих медуз, оцінюється від «поміркованого» до «сильного».

Левова грива (Cyanea capillata)

Ця родина складається з трьох родів, найбільший за кількістю видів з яких — рід Cyanea. Розвиток організмів в цій родині проходить за класичною схемою, що містить усі стадії сидячого поліпа, стробуляцію, стадію ефіри і т.ін. Медузи, що складають родину, у великій кількості зустрічаються по всьому світі, як в теплих, так і в холодних водах. Переважно ці медузи зустрічаються в прибережних водах, на невеликих глибинах. Cyanidea мають чотирикутний рот, облямований чотирма ротовими лопастями, щупальця зазвичай зібрані в пучки. Найвідомішим представником родини є медуза Левова грива (Cyanea capillata), яку також називають «зимовою медузою», так як в районі північної Атлантики вона з'являється протягом зими. Ширина купола цієї медузи становить близько 200 міліметрів, і має форму блюдця; від нього відходять червоно-коричневі ротові лопасті та вісім пучків щупалець. Медузи даної родини зазвичай вважаються за таких, що спричинюють помірний біль для людини. Загалом біль від їхніх жалячих клітин є відносно не різким і більше нагадує печію, аніж жалячі уколи. Медуза Левова грива стала відомою завдяки детективному оповіданню Артура Конан Дойля Левова грива[1].

Дана родина найбільша в ряді і за кількістю родів, і за кількістю окремих видів, і поділяється на 5 окремих підродин. Ulmaridae мають четверо гонад, четверо ротових лопастей часто з фестончастими краями та чисельні щупальця. Ця родина є досить близько спорідненою з родиною Cyaneidae, але відрізняється від неї тим, що у Ulmaridae радіальні канали сполучаються через кільцевий крайовий канал.

Підродина Aurellinae

Aurelia aurita

Підродина складається з двох родів, Aurelia та Aurosa. Aurellinae мають численні щупальця, розташовані по краю зонтика, який має від 50 до 250 міліметрів в поперечнику. Гонади являють собою ввігнуті сумки напівкруглої форми; медузам цієї підродини притаманні чотири ротові лопасті відносно простої будови. Рід Aurelia, що входить до цієї підродини, є одним з найбільш розповсюджених таксонів Сцифоїдних — ці медузи зустрічаються у всіх океанах на всіх широтах. Вони численні біля узбережжя та відносно рідкісні у відкритому морі. Одним з представників роду є медуза Aurelia aurita, що є чисельним та вельми звичайним мешканцем української акваторії Чорного та Азовського морів. Вона прозора, з пласким, у формі блюдця, куполом, та легко впізнається за двома парами рожевувато-голубоватих гонад підковоподібної форми, які просвічують крізь купол. Типовий розмір дорослої медузи цього виду — близько 200 міліметрів, але відомі екземпляри, що досягають більш ніж 50 сантиметрів в діаметрі. Ця медуза є слабоядовитою. При контакті із шкірою людини вона може викликати симптоми, що варіюють від одноразових уколів до досить довгого, але несильної печії. Больові відчуття зазвичай локалізовані місцем безпосереднього контакту.

* Окрім перерахованих в таблиці, в останні роки в роді Aurelia на основі морфологічних та молекулярно-біологічних досліджень виділено ще 10-11 додаткових видів, офіційна реєстрація та опис яких, поки що, не відбулися.