Shining

Гурт заснував Ніклас Кварфорт 1996-го року у Хальмстаді, коли йому було дванацять років.[1] Разом з ударником Тедом Венебрантом та вокалістом Робертом Квафорт записує та видає перший ЕР «Submit To Selfdestruction» (1998) на власному лейблі Selbsmord Services.[2] Кварфорд записав дві гітари та бас самотужки, однак з часом став вокалістом. Запис розійшовся тиражем в 300 пронумерованих вручну копій. До 2000 року гурт покидає Роберт, а вокальні партії виконує Ніклас. Гурт записує дебютний альбом того ж року під назвою «I — Within Deep Dark Chambers». Усі наступні студійні альбоми також пронумеровані римськими цифрами.[3]

Вокал Ніклас розділяє з новоприбулим Андреасом Классеном, який відомий участю у Bethlehem та Paragon Belial.

У 2001 році колектив видає другий студійний альбом «II — Livets Ändhållplats». Після запису знову змінюється склад гурту — ударника Ведебранта замінює Хеллхаммер (Mayhem, Dimmu Borgir, Arcturus), а басистом став сам Кварфорт. У повному остаточному складі колектив підписує контракт з Avantgarde Music та видає свій третій альбом укінці 2002 року «III — Angst, Självdestruktivitetens Emissarie».[2]

У вересні 2003 року Shining — Кварфорт, гітарист John Doe, басист Phil A. Cirone і барабанщик Acerbus вирушили в спільне європейське турне з Urgehal і Bloodline. Але після автомобільної аварії двоє останніх пішли з групи, концерти були скасовані. Бас-гітарист незабаром знову приєднався до Shining, а студійним ударником залишався Хеллхаммер.[4]

В 2004 році вийшли дві збірки — Through Years of Oppression і The Darkroom Sessions (на нього увійшли репетиційні записи). Після запису альбому IV — The Eerie Cold (виданий на Avantgarde Music в 2005 році) Кварфорт оголосив про призупинення діяльності групи і лейблу Selbstmord Services.

Ніклас Кварфорт

У липні 2006 року поширилися чутки про зникнення Кварфорта, які згодом були підтверджені на офіційній сторінці гурту. У повіомленні йшлося про те, що Ніклас, можливо, покінчив життя самогубством через депресію. За його заповітом, вокалістом Shining мав стати Ghoul.[5]

Однак у лютому 2007 року колектив знову повертається на сцену Хальмстада (Швеція), в планах гурту був запис DVD 'Fy Fan För Livet!'. На сцені з'являється раніше заявлений вокаліст Ghoul, який виявився самим Кварфортом. Під час концерту глядачам роздавали леза, а сам вокаліст влаштовував бійки з іншими учасниками колективу. Найгучнішою подією цього концерту стало те, що один з фанів колективу доторкнувся до промежини Кварфорта, за що Ніклас вдарив п'яного шведа у груди.[4]

Басист Халландер покинув Shining відразу після концерту.[4]

Потім група випустила свій п'ятий альбом з гітарисами Фредеріком Гребю та Петером Хуссом, який спочатку був названий V / Besvikelsens Dystra Monotoni, але пізніше був змінений на V / Halmstad, посилаючись на рідне місто Кварфорта.

У липні 2008 року Shining збиралися видати на лейблі Osmose Productions альбом «VI — Klagopsalmer'. Але цього не сталося через участь Кварфорта в групі Livsnekad.

У червні 2009 на лейблі Osmose Productions вийшов альбом „VI — Klagopsalmer“. Shining підписали з Indie Recordings контракт на два альбоми і концертний DVD. У травні 2011 року вийшов останній повноформатний альбом групи VII — Född Förlorare. На пісню Förtvivlan, Min Arvedel був знятий перший в історії групи відеокліп. У червні 2011 року був випущений сингл Förtvivlan, Min Arvedel, який став „золотим“ в Швеції.[6]

2013 року гурт записує альбом-збірник 8½ — Feberdrömmar I Vaket Tillstånd, в який увійшли перезаписані треки з різними вокалістами — Famine (Peste Noire), Attila Csihar (Mayhem), Pehr Larsson (Alfahanne), Gaahl (God Seed, екс-Gorgoroth), і Maniac (Skitliv, екс-Mayhem).[3]

9-й альбом під назвою IX — Everyone, Everything, Everywhere, Ends виданий 21 квітня 2015 року. 10 січня 2018 року було видано десятий альбом X-Varg utan flock.[3]

Як стверджує лідер гурту Ніклас Кварфорт, Shining має непряме відношення до стилю блек-метал, сам учасник гурту більш прихильний до напрямку суїцидал/депресив. У музичному плані звучання групи з часом змінилося від блек-металу з елементами думу до більш експериментального екстремального металу з активним використанням „чистого“ гітарного звуку, гітарних соло, різних видів вокалу, досить часто — зі змінами ритму під час композицій і тривалими (за часом звучання) піснями.

У багатьох інтерв'ю Ніклас говорить, що він мало слухає блек-метал (окрім раннього Burzum, Strid, Manes), а його фаворитами в музичному плані є Bethelem, Coldplay, Dido Muse та інші. Як пояснює Кварфорд:

У 1996 році я назвав свій стиль „Suicidal Black Metal“, щоб відрізнити себе від посередніх черв'яків на сцені. Однак я припинив використовувати цей термін в 2001 році, і я помітив, що сотні безглуздих груп використовують цей термін з цього моменту; Я ніколи не хотів створювати піджанр, в якому ідіоти висловлюють свою жалість до себе і використовують свою музику як форму терапії; це зовсім не так! Мій намір полягав в тому, щоб використовувати музику як зброю проти слухача, насильно годувати його саморуйнівними і суїцидальними ідеалами, сподіваючись створити хвилю незахищеності, сумних дітей».[7]

Окрім цього учасники гурту не приховують, що вони схиляють своєю музикою до суїциду. Ніклас коментує:

Звичайно, ми підтримуємо самогубство, SHINING підтримує все, що негативно в цьому світі. У нас було кілька випадків в минулому з людьми, які покінчили з собою під впливом або частково під впливом нашої роботи, і, звичайно ж, це справжнє благословення, але ми молимося за збільшення кількості загиблих.[8]