Singer Corporation

Singer або Singer Corporation — американська корпорація, виробник космічної та військової техніки, а також побутової техніки (швейних машин, електроприладів), двигунів, меблів та іншої продукції.

Singer Corporation
Тип бізнес
Галузь електронна промисловість і промислове виробництво
Засновано 1851
Засновник(и) Айзек Зінґер і Edward C. Clarkd
Штаб-квартира Ла-Верн
Продукція Швейна машина
Холдингова компанія SVP Worldwided
singer.com(англ.)
singerbd.com(бенг.)
 Singer Corporation у Вікісховищі

Історія

Заснована в 1851 році Айзеком Зінгером і його компаньйоном Едвардом Кларком, як I.M. Singer&Co. У 1865 році перейменована в Singer Manufacturing Company, а в 1963 — в The Singer Company.

Першим виробом компанії була швейна машина для загального побутового використання. Компанія Singer почала продавати свої машини на міжнародному рівні в 1855 році і того ж року виграла першу нагороду на Всесвітній виставці. До 1860 року компанія стала найбільшим виробником швейних машин у світі.

Компанія продемонструвала першу електричну швейну машину на електричній виставці у Філадельфії в 1889 році і розпочала серійне виробництво електричних машин у 1910 році. Singer також була новатором маркетингу та піонером у просуванні платежів у розстрочку.

У 1867 році компанія Singer вирішила, що попит на їх швейні машини у Великій Британії був достатньо високим, щоб відкрити місцеву фабрику в Глазго. Віце-президент компанії Джордж Росс Маккензі обрав Глазго завдяки виробництву заліза, дешевій робочій силі та можливостям доставки.[1] Попит на швейні машини перевершив виробництво на новому заводі, і до 1873 року було завершено будівництво нового більшого заводу.

У 1882 році було побудовано ще один завод в Шотландії, в Клайдбанку. Маючи майже мільйон квадратних футів площі та майже 7000 працівників, можна було виробляти в середньому 13000 машин на тиждень, що робило його найбільшим заводом швейних машин у світі. Завод був настільки продуктивним, що в 1905 році компанія Singer в США створила та зареєструвала Singer Manufacturing Company Ltd. у Великій Британії. Попит продовжував перевищувати виробництво, тому кожна будівля була розширена вгору до 6 поверхів. Залізнична станція з назвою компанії була заснована в 1907 році з підключенням до сусідніх міст та центральної частини Глазго, щоб допомогти у транспортуванні робочої сили до об'єкту.

Під час Першої світової війни виробництво швейних машин поступилося місцем виробництву боєприпасів. Завод Singer в Клайдбанку отримав понад 5000 державних контрактів і виготовив 303 мільйони артилерійських снарядів, компонентів снарядів, запобіжників та деталей для літаків, а також гранат, деталей для гвинтівок. На кінець війни робоча сила заводу становила близько 70% жінок.[2]

З моменту відкриття в 1884 р. і до 1943 р. фабрика в Клайдбанку виробляла приблизно 36 000 000 швейних машин. Singer був світовим лідером і продавав більше машин, ніж усі інші виробники разом. У 1913 р. завод відвантажив 1,3 млн. машин. Наприкінці 1950-х та 1960-х років на фабриці Клайдбанку відбувся період значних змін. У 1958 р. Зінгер скоротив виробництво на своєму головному американському заводі і передав 40% виробництва фабриці в Клайдбанку, намагаючись зменшити витрати. У період з 1961 по 1964 рік фабрика в Клайдбанку пройшла програму модернізації вартістю 4 мільйони фунтів стерлінгів, в результаті якої фабрика в Клайдбанку припинила виробництво чавунних верстатів і зосередилася на виробництві алюмінієвих верстатів для західних ринків.На піку своєї продуктивності в середині 1960-х років в Зінгер працювало понад 16 000 робітників, але до кінця цього десятиліття відбулися обов'язкові звільнення, а через 10 років робоча сила скоротилася до 5000. Фінансові проблеми та відсутність замовлень змусили найбільший у світі завод швейних машин закритись у червні 1980 року, закінчивши 100 років виробництва швейних машин у Шотландії. Комплекс будівель був зруйнований у 1998 році.[3]

Зінгер відновив розробку швейних машин у 1946 році. Після непростої лінійки зигзагоподібних машин, вперше випущених у 1936 році, вони представили одну із своїх найпопулярніших, найякісніших та повноцінних машин у 1952 році, 401 Slant-o-Matic.

У 1960-х роках компанія диверсифікувала свою діяльність, придбавши в 1965 році компанію з виробництва калькуляторів Friden та корпорацію General Precision Equipment Corporation у 1968 році. GPE включала Librascope, The Kearfott Company, Inc та Link Flight Simulation. У 1968 році Зінгер також викупив GPS Systems і додав її до відділу систем симуляцій зв'язку (LSSD). Цей блок виготовляв симулятори кімнати управління атомною електростанцією в Сілвер Спрінг, штат Меріленд.

Відділ швейних машин був проданий в 1989 році компанії Semi-Tech Microelectronics.[4] Компанія включила Singer в Singer N.V., що базується на нідерландських Антильських островах, яка належить гонконгській холдинговій компанії.

Singer N.V. подала справу про банкрутство в 1999 році і була придбана компанією Kohlberg&Company.[5]

У 2006 році материнська компанія Singer - Kohlberg & Company придбала торгові марки Husqvarna та Pfaff. Це об’єднало три бренди в поточну компанію SVP Group.[6]

Примітки

  1. Hounshell, David (1984). From the American System to Mass Production, 1800-1932: The Development of Manufacturing Technology in the United States (англ.). Baltimore and London: Johns Hopkins University Press. с. 93–94. ISBN 9780801831584.
  2. Robert Bruce Davies, Peacefully working to conquer the world (Arno Press, 1976) p. 170
  3. Singer Sewing Machine Factory Kilbowie, Clydebank.
  4. Miller, Matthew; Clifford, Mark L.; Zegel, Susan (5 серпня 2002). Dishonored Dealmaker. Businessweek. Процитовано 25 березня 2007. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  5. https://www.nashvillepost.com/home/article/20448916/singer-sewing-company-to-be-sold-to-kohlberg
  6. http://www.singersa.com/svp-group
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.