Електронна промисловість

Електронна промисловість — промисловість з виробництва електронних компонентів і виробів з них, наукомістка галузь сучасного машинобудування, в цілому до ⅔ всієї продукції електронної промисловості — складна наукомістка техніка.

Історія

У 80-ті роки 20 століння (1984—1991 рр.) попереду були японські ТНК, серед яких NEC, Toshiba і Hitachi, що контролювали 1/4 світового ринку всіх видів напівпровідників. Частка поступалися їм американських Intel і Motorola була вдвічі менше — 1/8. У 1993 р Intel перейшла з четвертого на перше місце, а Motorola — на третє, потіснивши японські ТНК.

У 1990-ті роки зявилися помітні відмінності в якості продукції, що виготовляється в окремих групах країн: персональні комп'ютери США, Японії, Західної Європи, орієнтовані на рівень вимогливого ринку, відрізнялися найвищою якістю — ця продукція ретельно контролювалася, характеризувалась своєю енергоекономічністю і екологічністю (" зелені комп'ютери ") — їх визначали як комп'ютери т. н. білої збірки. У ряді ж нових індустріальних країн багато місцевих фірм (крім зазначених в ТНК) збирають комп'ютери за технологією «викрутки» з імпортних комплектуючих, з малою часткою власних деталей не найвищої якості. Вони відрізнялися меншою надійністю, гіршими техніко-економічним і параметрами і призначені для менш заможної і менш вимогливого покупця — ці комп'ютери ставилися до виробів жовтої збірки (а продукцію заводів Східної Європи, з усіма її перевагами і недоліками, іменували «червоної складанням»)[1].

В даний час структура світової електронної промисловості чітко відображає головні зміни в складі її виробництв, що відбулися за останні 40 років бурхливого розвитку. Найвища частка (до 45 % загального обсягу продукції галузі у вартісному вираженні) припадає на різні види обчислювальної техніки — від калькуляторів до комп'ютерів, які використовуються у виробництві, у військовому та іншому обладнанні. Вельми значна питома вага комплектуючих виробів, особливо мікросхем і інших компонентів — 20 %. Близько 5-8 % становить частка обладнання для систем зв'язку і приблизно 10 % — всієї масової побутової електронної апаратури. До 15 % припадає на різного роду медичне, наукове та інше електронне обладнання[2].

Електронна промисловість в Україні

В Україні електронна промисловість набула розвитку в 60-х рр. ХХ століття, як складова частина електронної промисловості СРСР[3]. Ситуація станом на 2013 рік з електронною промисловістю в Україні не відповідала загальносвітовим тенденціям, які свідчили про розвиток цієї галузі виробництва. Так, обсяг світового ринку радіоелектроніки становив у 2011 році 2,3 трлн доларів США[4].

Див. також

Примітки
  1. География электронной промышленности мира. geographyofrussia.com (рос.). Процитовано 12 лютого 2021.
  2. Горкин А. (2020). Энциклопедия «География»(без иллюстраций) (рос.). Litres. Процитовано 25 лютого 2021.
  3. Романенко, с. 49.
  4. Романенко, с. 51.


Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.