Sola gratia

Sola gratia (з лат. — «лише благодаттю» ) є однією із п’яти основ протестантського богослов'я, запропонованих для узагальнення основних переконань лютеранських та реформатських лідерів під час Реформації[1].

Історія

Під час Реформації лютеранські та реформатські теологи загалом вважали, що католицька точка зору на засоби спасіння душі - це суміш покладання на Божу благодать та на власні добрі справи, що виконуються в любові, принизливо названі легалізмом . Ці реформатори стверджували, що спасіння цілком осягається Божими дарами (тобто дією вільної благодаті Божої), які розприділяються Святим Духом лише відповідно до відкуплення через Ісуса Христа.

Отже, вони стверджували, що Бог не приймає грішника через зміни, що відбулися у віруючому з Божої благодаті, і справді, що віруючий приймається без будь-якої уваги на заслуги його справ - бо ніхто не заслуговує на спасіння; водночас вони засудили крайність антиноміанства, доктрини, яка стверджує, що якщо хтось врятований, то не має потреби жити святим життям, враховуючи, що спасіння вже як «рибка в сітці»[2].

Це також пов'язано з п'ятьма пунктами кальвінізму.

Східні православні церкви стверджують спасіння благодаттю, навчаючи[3]:

Отже, ми, як православні християни, стверджуємо так само чітко і однозначно, як будь-який лютеран, наприклад, що «спасіння відбувається благодаттю», а не нашими ділами. На відміну від середньовічного католицизму, православ'я не вважає, що людина може створити собі «скарбницю достоїнств», яка буде врахована на нашу користь на Суді Христовому. Тоді матиме значення те, що ми віддали свій гріх Богові через його визнання та наші жести любові (Мт. 25), разом з непохитним переконанням, що «Ісус Христос є Господом», і унікальним шляхом до вічного життя

Будучи синергістами, представники весліансько-армініанської сотеріології, такі як методисти, застосовують інший підхід до Sola Gratia, ніж лютерани і реформовані християни, вважаючи, що Бог, через передуючу благодать, тягнеться до всіх осіб, хоча вони мають вільну волю, щоб прийняти цю благодать або відкинути її[4].

Остання активність

У листопаді 1999 р. Лютеранська світова федерація та Папська рада сприяння єдності християн видали «Спільну декларацію про доктрину виправдання», в якій сказано: «Лише з благодаті, у вірі в спасіння через Христа, а не через якісь заслуги з нашого боку, ми прийняті Богом і отримуємо Святого Духа, який оновлює наші серця, озброюючи нас і закликаючи до добрих справ»[5].

18 липня 2006 р. делегати всесвітньої методистської конференції одноголосно проголосували за прийняття декларації. У резолюції методистів зазначається, що угода 1999 року «виражає далекосяжний консенсус щодо богословської суперечки, яка була основною причиною розколу західних церков у 16 столітті» щодо порятунку.

Деякі консервативні протестанти досі вважають, що різниця між їхніми поглядами та поглядами католиків залишається суттєвою. Вони наполягають на тому, що ця угода не повністю узгоджує розбіжності між реформатською та католицькою точками зору на цю тему[6][7][8][9][10].

Див. також

Примітки
  1. Barber, John (2008). The Road from Eden: Studies in Christianity and Culture (English). Academica Press. с. 233. ISBN 9781933146348. «The message of the Lutheran and Reformed theologians has been codified into a simple set of five Latin phrases: Sola Scriptura (Scripture alone), Solus Christus (Christ alone), Sola Fide (faith alone), Sola Gratia (by grace alone) and Soli Deo Gloria (glory to God alone).»
  2. Rublack, Ulinka (2017). The Oxford Handbook of the Protestant Reformations (English). Oxford University Press. ISBN 9780199646920.
  3. Breck, John (2 серпня 2010). Salvation Is Indeed By Grace (English). Orthodox Church in America. Процитовано 2 травня 2019.
  4. Olson, Roger E. (20 вересня 2009). Arminian Theology: Myths and Realities (English). InterVarsity Press. с. 95. ISBN 9780830874439. «Arminians do not think so; they hold a form of evangelical synergism that sees grace as the efficient cause of salvation and calls faith the sole instrumental cause of salvation to the exclusion of human merits.»
  5. Joint declaration on the doctrine of justification, by the Lutheran World Federation and the Catholic Church on The Holy See home page
  6. Welcome to WELS. Архів оригіналу за 3 February 2014.
  7. The Joint Declaration on the Doctrine of Justification in Confessional Lutheran Perspective
  8. McCain, Rev. Paul T. (12 березня 2010). A Betrayal of the Gospel: The Joint Declaration on the Doctrine of Justification. First Things. ISSN 1047-5141. Процитовано 17 січня 2014.
  9. Gerlach, Joel, A Question of Indulgences - Again, Forward in Christ, October 1999
  10. An Appeal to Evangelicals, by the Alliance of Confessing Evangelicals, Inc.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.