Папська Рада сприяння єдності християн

Па́пська Ра́да сприя́ння є́дності христия́н (лат. Pontificium Consilium ad Unitatem Christianorum Fovendam) — одна з дикастерій Римської курії. Провадить від імені Католицької Церкви екуменічну діяльність.

Стаття із серії:
Римська курія
Секретаріати Державний секретаріат Святого Престолу Секретаріат у справах економіки Святого Престолу
Конгрегації Доктрини віри Східних Церков Богослужіння і дисципліни Таїнств У справах святих Євангелізації народів У справах духовенства Інститутів Богопосвяченого життя і Товариств Апостольського життя Католицької освіти У справах єпископів
Трибунали Апостольська Пенітенціарія Апостольська Сигнатура Римська Рота
Папські Ради У справах мирян Сприяння єдності християн У справах сім'ї Справедливості і Миру Cor Unum Душпастирської опіки мігрантів і подорожніх Душпастирської опіки працівників охорони здоров'я Інтерпретації законодавчих текстів З міжрелігійного діалогу З культури З масових комунікацій Для сприяння новій євангелізації
Папські комісії та комітети У справах Латинської Америки Священної археології Біблійна комісія Ecclesia Dei З перегляду Вульгати Міжнародна Теологічна комісія З Міжнародних євхаристійних конгресів З історичних наук У справах держави-міста Ватикан Комісія Римської курії З Катехизису
Інші папські відомства Апостольська палата Адміністрація Майна Святого Престолу Управління фінансової інформації Святого Престолу Префектура економічних справ Святого Престолу Префектура Папського Дому Служба Папських літургійних церемоній Прес-служба Святого Престолу Центральна Статистична Служба Фабрика Святого Петра Служба Папських милостей
Інші заклади Ватиканська апостольська бібліотека Ватиканський секретний архів Швейцарська гвардія Кадрова служба Святого Престолу Папські університети
Портал «Католицтво»

У 1958 році новообраний Папа Іван XXIII оголосив про намір скликати вселенського собору. 1959 року Мелькітський патріарх Максим IV Сайєх і архієпископ Падерборна Лоренц Єгер скерували до Папи листа, де пропонували для підготовки порядку денного собору з питань екуменізму створити спеціальну раду або конгрегацію. Визнаючи слушність цих пропозицій, Іван XXIII силою motu proprio Superno Dei nutu від 5 липня 1960 року створив 12 комісій для підготовки до Другого Ватиканського собору. Серед них був Секретаріат сприяння єдності християн. Створення цього секретаріату, за задумом Папи, мало би стати знаком прихильності до християн-некатоликів.

Секретаріат брав активну участь у підготовці до Собору, так само добре працював на сесіях. Секретаріат опрацював проекти декрету про екуменізм Unitatis Redintegratio, декларації релігійної свободи Dignitatis Humanae і декларації про ставлення Церкви до нехристиянських релігій Nostra Aetate, а також брав участь у роботі над догматичною конституцією про Церкву Lumen Gentium. Ініціативою секретаріату стало запрошення на Собор спостерігачів інших християнських церков і спільнот. Під час Собору, 15 січня 1963 року Секретаріат було піднесено до рангу соборної комісії.

По закінченні Собору комісія продовжила діяльність. 3 січня 1966 року Папа Павло VI ввів до Римської курії як сталу дикастерію. Апостольською конституцією Pastor Bonus, від 28 червня 1988 року, Папа Римський Іван-Павло II підніс комісію до рангу Папської Ради.

Рада складається з двох секцій:

• Відносин зі східними церквами;
• Відносин із західними церквами і церковними громадами і з Усесвітньою радою церков.

До складу Ради належать близько 30 членів - кардиналів, єпископів і радників. За посадою членами Ради є префекти Конгрегації Східних Церков і Конгрегації євангелізації народів. Рада тісно пов'язана з Комісією релігійних відносин з євреями, яку заснував Папа Павло VI 1974 року - голова і секретар Ради одночасно є головою і секретарем Комісії.

Компетенція Папської Ради сприяння єдності християн окреслена у апостольській конституції Павла VI Regimini ecclesiae 1967 року. Здійснює проведення і координацію екуменічного діалогу Католицької Церкви з іншими християнськими церквами і спільнотами й підтримання економічних відносин у середині Католицької Церкви. З цією метою Рада публікує документи.