Solaris (операційна система)

Soláris пропрієтарна комп'ютерна операційна система родини Unix, розроблена Sun Microsystems. Solaris відомий своєю масштабованістю та інноваційними можливостями рівня підприємства. Після поглинання Sun розвиток системи продовжила корпорація Oracle.

Solaris
Робочий стіл Solaris 10 та Firefox 2.0.0.9
Розробник Sun Microsystems
Oracle
Родина ОС Unix
Стан проєкту активний
Модель коду Змішаний відкритий і закритий сирцевий код
Останній стабільний випуск 11.3[1]
Доступні мови програмування C і C++
Тип ядра Монолітне ядро
Ліцензія власницька
Вебсайт oracle.com/solaris

 Solaris у Вікісховищі

Історія

На початку 1990-х років Sun Microsystems замінила базовану з BSD SunOS 4 на UNIX System V Release 4 (SVR4), розроблювану разом AT&T, і змінила назву SunOS 5 на Solaris 2. Після виходу версії 2.6, Sun Microsystems прибрала з імені префікс «2.», після чого нова версія мала вже назву Solaris 7.

Починаючи з версії Solaris 9, Sun Microsystems пропонує для завантаження загальнодоступну (в бінарному вигляді, тобто із закритим сирцевим кодом) некомерційну версію Solaris за ліцензією CDDL. Від комерційної версії вона відрізняється відсутністю технічної підтримки Sun Microsystems, друкованої документації і деякого обсягу додаткового власницького програмного забезпечення.

У червні 2005 року Sun Microsystems ухвалили відкрити частину сирцевого коду Solaris 10 і запустити проєкт OpenSolaris. Розробка наступної версії Solaris — 11.0 (робоча назву проєкту — Nevada) ведеться у співробітництві з OpenSolaris Community і значною мірою з урахуванням OpenSolaris 1.0.

Підтримувані архітектури

Solaris розробляється для процесорної архітектури SPARC і x86 (включаючи x86-64). Підтримка мікропроцесорів Itanium (Intel) була запланована, але не була реалізована. Робилася спроба портувати Solaris на архітектуру PowerPC, була випущена версія 2.5.1 для PowerPC, проте, невдовзі від цього відмовились. Нині йде відродження підтримки архітектури PowerPC в OpenSolaris. У Solaris 10 Sun Microsystems реалізувала Linux ABI, що дозволить запускати програми Linux під Solaris на системах x86 (англ. Solaris Containers for Linux Applications).

Графічний інтерфейс користувача

У перших версіях Solaris використовувався GUI OpenWindows[2]. Починаючи з версії Solaris 2.6 його змінив CDE, а у версії Solaris 10 Sun Java Desktop System, який базується на GNOME.

Версії

Версія Solaris Версія SunOS Дата випуску Особливості
Solaris 119 листопада 2011
Solaris 10SunOS 5.10листопад 2006OpenSolaris
Solaris 10SunOS 5.1031 січня 2005
Solaris 8SunOS 5.8Лютий 2000
Solaris 2.6SunOS 5.6Липень 1997
Solaris 2.5.1SunOS 5.5.1Травень 1996
Solaris 2.5SunOS 5.5У листопаді 1995
Solaris 2.4SunOS 5.4У листопаді 1994
Solaris 2.3SunOS 5.3У листопаді 1993
Solaris 2.2SunOS 5.2Травень 1993
Solaris 2.1SunOS 5.1Грудень 1992 (SPARC)
Травень 1993 (x86)
Solaris 2.0SunOS 5.0Червень 1992

Solaris 11

Реліз Solaris 11 став першим великим випуском після того, як Oracle взяв контроль над проєктом. Реліз побачив світ у листопаді 2011 після 7 років розробки. За заявами розробників, у порівнянні з Solaris 10 в Solaris 11 реалізовано понад 400 нововведень, обсяг коду Solaris 11 оцінюється у понад 20 млн людино-годин, витрачених на розробку, і ще 60 млн годин на тестування.[3] Компанія Oracle представила нову версію як «першу хмарну операційну систему», тобто ОС спеціально створену з оглядкою на хмарні обчислення і готову для забезпечення роботи публічних, приватних і гібридних хмарних оточень на підприємствах. Значні поліпшення спостерігаються у всіх ключових компонентах Solaris 11, починаючи з мережевого стека і файлових систем і закінчуючи інфраструктурою управління пакунками і розширеною підтримкою багатонитевості.

Solaris 11 доступний тільки для 64-розрядних x86-систем і серверів на базі процесорів SPARC серії M і T. Підтримка неактуального обладнання, 32-бітного ядра і старих моделей процесорів SPARC, включаючи UltraSparc IV+, припинена. Розмір інсталяційного образу становить 430 Мб для архітектури x86 і 526 Мб для SPARC. На відміну від Sun компанія Oracle перейшла від розвитку Solaris як відкритого проєкту до практики закритої розробки, з відкриттям коду тільки після виведення готового продукту на ринок.

В поставку включений комплект програмного забезпечення, серед якого можна відзначити (часто старі) версії програм:

  • Графічне оточення засноване на GNOME 2.30.2. У поставку також входить браузер Firefox 6, поштовий клієнт Thunderbird 6;
  • Як командна оболонка для нових користувачів за замовчуванням використовується bash, як системна командна оболонка задіяна ksh93;
  • Нова звукова підсистема, сумісна з OSS (Open Sound System);
  • Додана підтримка віртуальних терміналів. Між X-сесією і віртуальними терміналами можна перемикатися через Alt-Ctrl-F#;
  • Як система друку замість LP тепер використовується CUPS;
  • У реліз включені GCC 4.5.2, Perl 5.12, Ruby 1.8.7, PHP 5.2.17, Python 2.7, JDK 1.6.0_26 і 1.7.0-b148, значно оновлені драйвери, включені OpenMPI, libFuse, Vim, ISC DHCP, HAL, LatencyTOP, нові інструменти адміністрування і конфігурування. Всього в репозиторіях представлено понад 840 відкритих програм;
  • З поставки видалено заснований на Xen гіпервізор xVM та реалізація контейнерів для Linux-застосунків (рекомендується використовувати Oracle VM або VirtualBox);
  • До складу більше не входить СУБД PostgreSQL, рекомендується використовувати MySQL 5.1.x;
  • Як FTP-сервер задіяний proftpd (раніше використовуватися wu-ftpd).

OpenSolaris

Також є безкоштовна версія ОС Solaris ліцензована як CDDL — OpenSolaris. Остання версія — OpenSolaris 2009.06.

Oracle заявив про відсутність інтересу до розвитку OpenSolaris.

Виноски

Посилання

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.