Список операційних систем
Операційні системи можуть бути класифікованими за будовою ядра (монолітні, мікроядерні, наноядерні), призначенням (пакетна обробка, інтерактивність, підтримка реального часу тощо), реалізацією захищеності (один адресний простір чи підтримка захищеності пам'яті на рівні апаратури), актуальністю (сучасна чи історична), цільовою апаратною платформою (суперкомп'ютер, мейнфрейм, сервер, робоча станція, вбудований комп'ютер, мобільний пристрій), за типом ліцензії (комерційна чи вільна) та за багатьма іншими параметрами.
Ранній період (від створення ЕОМ до початку 1970-х років)
- IBM: BESYS, IBSYS, SHARE Operating System, DOS/360, OS/360 і похідні від неї, CP/CMS
- Burroughs: Burroughs MCP
- UNIVAC: EXEC I / II / 8
- Compatible Time-Sharing System (CTSS), розроблена в MIT
- Incompatible Timesharing System (розроблена в MIT для мейнфреймів DEC PDP-10 / 20)
- Операційна система THE (розроблена Едсгером Дейкстрою та іншими)
- Multics (проект Bell Labs, GE, і MIT)
- Master programme розроблена Leo Computers, Leo III в 1962
- СРСР: ОС Дубна (для ВЕЛМ-6)
Історичні системи (від 1970-х до 1990-x років)
Для мейнфреймів
- IBM: DOS/VS, OS/VS1, VM/370, VM/CMS
- SDS Sigma: RBM, UTS, CP-V, XOS
- DEC: TOPS-10, TOPS-20
- Стенфордський університет: WAITS
- Університет Макгілла: MUSIC/SP
- Interdata: OS-32
- CDC/CYBER: NOS, NOS/BE
- Cray: Cray Time Sharing System
- ICT/ICL: GEORGE, VME, DME, TME
- Siemens: BS1000
- СРСР: ОС ЄС (для ЄС ЕОМ), ДИСПАК (для ВЕЛМ-6)
Для міні-ЕОМ
- AT&T: UNIX (була портована також на 32-розрядні системи)
- Xerox: Alto Executive
- DEC: OS/8, RSTS/E, RSX-11, RT-11
- Data General: DOS, RDOS
- Prime: DOS / PRIMOS
- Whitesmiths: Idris
- IBM: CPF (Control Program Facility), SSP (System Support Program) (для System/38 і подібних)
- Кембриджський університет: TRIPOS
Для 8-розрядних комп'ютерів
Для 16-розрядних персональних комп'ютерів
- Digital Research: CP/M-86, MP/M-86, DR-DOS
- Seattle Computer Products: 86-DOS (ранні версії відомі як QDOS)
- Microsoft: MS-DOS (у комплекті з IBM PC постачалася під назвою PC-DOS), Windows (1.x, 2.x, 3.0), Xenix
- IBM: OS/2 (ранні версії для процесора 80286)
- Apple: GS/OS
- СРСР: операційні системи для комп'ютерів БК: RT-11, ANDOS, NORD, MicroDOS, MK-DOS, PascalDOS, CSI-DOS, AO-DOS, BASIS, DOSB10, DX-DOS, HC-DOS, NORTON-БК, РАМОН, KMON, Turbo-DOS (більшість — любительські розробки, створені командами з кількох людей)
Для 16/32-розрядних персональних комп'ютерів
Для 32-розрядних робочих станцій
- Apollo: AEGIS, Domain/OS
- Sequent: Dynix
- Sun Microsystems: SunOS, Solaris, Trusted Solaris
- Data General: AOS/VS, DG/UX
- Hewlett-Packard: HP-UX
- MIPS: RISC/OS
- DEC: VMS, Ultrix, OSF/1
- Acorn: Arthur, ARX, RISC OS, RISCiX
- Amiga: AmigaOS, MorphOS
- AT&T: Unix (System III, System V)
- IBM: AIX, OS/2
- SCO: SCO UNIX
- Microsoft: Windows NT (3.5, 4.0), Windows 2000)
- Apple: A/UX
- Be Inc: BeOS, BeIA, Magnussoft ZETA
Нещодавній період (від 1990-х до середини 2000-х років)
Для мейнфреймів і суперкомп'ютерів
- IBM: OS/390, OS/400
- Cray: UniCOS
Для ПК, робочих станцій і серверів
Для мобільних пристроїв
Сучасні операційні системи (комерційні)
Для мейнфреймів
- IBM: z/VM, z/OS, z/VSE, TPF, CICS, IBM i
- Fujitsu, Siemens: BS2000, BS3000, VM2000
Сучасні операційні системи (вільні)
- BSD: 386BSD, FreeBSD, OpenBSD, NetBSD, DragonFly BSD
- OpenSolaris (проект по відкриттю кодів Solaris)
- Apple Darwin (ядро XNU)
- GNU Hurd (ядро GNU Mach)
- FreeDOS
ОС для мобільних пристроїв
- Google: Android, Fuchsia
- Apple: iOS
- Samsung: Tizen, Bada
- Blackberry: Blackberry OS
- Microsoft: Windows CE і варіації (Windows Mobile)
- Firefox OS
Системи реального часу
- QNX
- VxWorks
- LynxOS
- T-Kernel, TRON OS, ITRON
- RTEMS
- eCos
- ThreadX
- Integrity
- OS-9 / OS-9000
- Contiki
- Nucleus RTOS
- OSE від ENEA
- OSEK
- uC/OS-II для мікроконтролерів
ОС для маршрутизаторів
ОС для МініАТС
- Orix від Avaya
Дослідницькі операційні системи
- Bell Labs: Plan 9, Inferno
- Minix
- Amoeba[1] (розроблена Ендрю Таненбаумом)
- Bluebottle OS (AOS, A2, Оберон (операційна система))
Любительські операційні системи
З сотень існуючих проектів любительських ОС слід виділити наступні, більш-менш відомі:
- MenuetOS, KolibriOS: написані на мові асемблера x86
- ReactOS (вільний клон Windows NT)
- Syllable Desktop (розвивається як продовження AtheOS)
- SkyOS
- Haiku вільний клон BeOS
Інші OC
- Rhapsody
- SSS-PC (Розроблена в Токійському Університеті)
- EROS
- AROS - Amiga Research OS, AmigaOS-подібна для процесорів x86
- Nemesis дослідницька ОС від Кембріджського Університету[2]
- TUNES, 1994
- V (operating system) Stanford, ранні 1980-ті.
- ОС Oberon (розроблена у Федеральній вищій технічній школі Цюриха під керуванням Ніклауса Вірта для робочих станцій Ceres і Chameleon)
- Pick (ліцензована і перейменована)
- OSD/XC від Fujitsu-Siemens (BS2000 портована для емуляції на Sun платформи SPARC)
- Fujitsu: OS-IV (на основі ранньої MVS від IBM), MSP, (спадкоємець OS-IV)
- Datalight: ROM-DOS (сумісна з MS-DOS , для вбудованих систем)
Вигадані операційні системи
Неіснуючі операційні системи, що згадуються в жартах, книгах, фільмах тощо:
- ALTIMIT_OS — Із світу .hack
- Hyper OS — З Patlabor
- Wheatonix — першоквітневий жарт.
- Digitronix — з The Hacker Files
Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.