Titanoboa cerrejonensis

Titanoboa cerrejonensis (Титанобоа керехонська[1]) (колосальний боа з Керрехона) — вимерлий вид змій. Судячи з будови скелета був близьким родичем удава (Boa).

? Titanoboa cerrejonensis Час існування: палеоцен
Охоронний статус
Вимерлий  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Ряд: Лускаті (Squamata) Родина: Удавові (Boidae) Рід: Titanoboa Head et al., 2009 Вид: T. cerrejonensis
Біноміальна назва
Titanoboa cerrejonensis Head et al., 2009
Посилання
Вікісховище: Category:Titanoboa cerrejonensis Віківиди: Titanoboa cerrejonensis EOL: 10520740 Fossilworks: 179039

Мешкав у Колумбії близько 58–60 мільйонів років тому. Викопні рештки змії були виявлені у вугільній шахті, біля містечка Керрехон. Змія була знайдена інтернаціональною командою науковців, яких очолювали Джонатан Блох (палеонтолог, Флоридський університет) і Карлос Джарамілло (палеоботанік з Смітсонського Університету тропічних досліджень, Панама)

Канадські та американські зоологи, виконавши порівняльний аналіз скелета, прийшли до висновку — змія могла доходити до 13 метрів завдовжки і важити більше тонни. Найбільша змія, що збереглася до нашого часу, сітчастий пітон, досягає 8,7 метра. Найменша, Барбадоська вузькорота змія, завдовжки всього 10 сантиметрів.

Оскільки змії є холоднокровними, відкриття тільки підтвердило те, що тропіки, місце проживання даної істоти, мали бути теплішими, ніж передбачалося раніше, у середньому досягаючи близько 30 °C. Теплий клімат Землі за часів боа з Керрехона дозволяв холоднокровним зміям досягати набагато більших розмірів, ніж їхні сучасні «нащадки». Археологічні розкопки, що проводяться в даний час, підтверджують цю теорію.