Tokyo Koku Ki-107

На завершальному етапі війни авіаційна промисловість Японії відчувала гострий брак стратегічної сировини, зокрема дюралю. Тому на авіаційних питаннях гостро постало питання пеереведення виробництва на використання більш дешевої та доступної сировини. Особливо гостро це питання постало при виробництві небойових літаків, зокрема навчальних.

У 1944 році на озброєнні армії та флоту були літаки Kokusai Ki-86 та Kyushu K9W - ліцензійні варіанти німецького Bücker Bü 131. Цей літак добре зарекомендував себе, але потребував дефіцитного дюралю. Тому було вирішено розробити літак-наступник, який би не використовував дюраль.

Розробкою літака зайнялись конструктори маловідомого конструкторського бюро «Токіо Коку». Вони створили суцільнодерев'яний літак на основі Ki-86, відмовившись навіть від сталевих рам. Двигун використовувався той самий - Hitachi Ha-47 потужністю 110 к.с.

Перший прототип був готовий на початку 1944 року. Випробування показали, що характеристики літака повністю переважають Ki-86, незважаючи на більшу масу. Але під час одного з випробувальних польотів Ki-107 здійснив вимушену посадку і був практично зруйнований, після чого роботи по даному проєкту були припинені.[1] Лише у 1945 році вдалось випустити суцільнодерев'яну версію Ki-86b, але її характеристики були гірші у зв'язку із суттєвим збільшенням маси.

• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)

• Kyushu K9W

• Ki-107 на сайті «Уголок неба»