USS Greeneville (SSN-772)

Контракт на будівництво був присуджений 14 грудня 1988 року компанії Newport News Shipbuilding, сухий док якої розташований в Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія. Церемонія закладання кіля відбулася 28 лютого 1992 року. 17 вересня 1994 року відбулася церемонія хрещення і спуску на воду. Хрещеною матір'ю стала Тіппер Гор, друга леді США в період з 1993 по 2001 рік, дружина Альберта Ґора, 45-го віце-президента Сполучених Штатів Америки. Субмарина введена в експлуатацію 16 лютого 1996 року на військово-морській базі в Норфолк. Порт приписки Перл-Харбор, Гаваї.

Емблема човна

Функціональні випробування човна проводились біля східного узбережжя США з лютого по липень 1996 року. Під час якого покращились шумоізоляція та надійність технологій на борту. Також човен був модернізований для транспортування глибоководних рятувальних підводних човнів.

9 лютого 1997 року підводний човен покинув верф в Ньюпорт-Ньюс для морських випробувань після завершення обмеженого ремонту. 4 березня покинув Норфолк для транзитного переходу в порт приписки Перл-Харбор, Гаваї, куди прибув 11 квітня.

22 липня 1998 року покинув порт приписки Перл-Харбор для свого першого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 22 січня 1999 року.

З 25 травня по 2 серпня 2000 року човен було розгорнуто в східній частині Тихого океану. 13 вересня прибув в сухий док №2 військово-морської верфі в Перл-Харбор для проходження тримісячного докового ремонту. З 19 по 20 грудня проходив морські випробування.

9 лютого 2001 року під час проведення повсякденних операцій приблизно в 9 милях на південь від Дайамонд-Хед, Гонолулу, Гаваї, човен зіткнувся з японським траулером «Ehime Maru», який затонув через 5 хвилин після зіткнення. Траулер був навчальним кораблем японської рибальської школи, на борту якого перебувало 13 студентів і викладачів. Всього на борту знаходилося 35 осіб, 26 з яких були врятовані відразу. 12 з них отримали незначні травми.[2] В результаті аварії 9 людей загинули, серед них чотири 17-ти літніх студента, два викладача і три члени екіпажу траулера. 20 лютого підводний човен прибув в сухий док в Перл-Харбор для оцінки збитку.[3][4] З 11 по 12 квітня проходив морські випробування. 15 серпня покинув Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 27 серпня човен сів на мілину при вході в порт в Сайпан, Північні Маріанські острови. З 28 серпня по 21 вересня перебував на ремонті на військово-морській базі Апра, острів Гуам, Тихий океан. 23 грудня прибула з чотириденним візитом в Манамі, Бахрейн. 27 січня 2002 року підводний човен і десантний транспортний док USS «Ogden» (LPD 5) зіткнулися в міжнародних водах в Аравійському морі. В результаті зіткнення кораблі отримали незначні пошкодження, про потерпілих не повідомлялося. 3 березня субмарина повернулася в порт приписки після завершення розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.

03 вересня 2003 року човен залишив порт приписки для запланованого розгортання в складі експедиційної ударної групи універсального десантного корабля USS «Peleliu» (LHA 5) в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту, з якого повернувся 27 лютого 2004 року.

У період з 25 по 27 березня 2006 року в гавайських водах човен взяв участь у серії навчань проти підводних бойових дій. В навчаннях взяли участь інші атомні підводні човни - «Сівулф», «Шаєнн», «Тусон» та «Пасадена».[5]

17 листопада 2006 року покинула порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернулася 17 травня 2007 року. 15 жовтня покинула порт приписки і попрямував на верф Портсмут ВМС США в Кіттері, штат Мен, для проходження модернізації, яка була завершена протягом 15 місяців. 14 листопада 2008 року покинув сухий док на тиждень раніше запланованого терміну.

З 2010 року підводний човен несе службу в запланованих розгортаннях в західній частині Тихого океану.

• Офіційний сайт Архівовано 8 лютого 2021 у Wayback Machine.
• Історія човна