USS Greeneville (SSN-772)

«Грінвілл» (англ. USS Greeneville (SSN-772)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 61-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став першим кораблем ВМС США з такою назвою, Підводний човен названий на честь міста Грінвілл, штат Теннессі, батьківщини 17-го президента США Ендрю Джонсона.[1] Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій. Субмарина належить до третьої серії (Flight III) модифікації підводних човнів типу «Лос-Анжелес».

«Грінвілл»
USS Greeneville (SSN-772)
Порт приписки Перл-Харбор , Гаваї, США


Спуск на воду 17 вересня 1994 року


Сучасний статус в активній службі


Основні характеристики
Тип корабля ПЧАРК


Класифікація НАТО Los Angeles class


Швидкість (надводна) 15 вузлів


Швидкість (підводна) 32 вузла


Робоча глибина занурення 240 метрів


Екіпаж 122 (12 офіцерів)


Розміри
Водотоннажність надводна 6096 тонн


Водотоннажність підводна 7038 тонн


Довжина найбільша (по КВЛ) 110,3 метра


Ширина корпусу найб. 10 метрів


Середня осадка (по КВЛ) 9,4 метра


Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4х533-мм торпедні апарати, призначені для стрільби торпедами Mk.46, Mk.48, а також ракетами Harpoon (6-8 ракет)


Ракетне озброєння 12 вертикальних шахт, призначених для пусків ракет Harpoon і Tomahawk.


Історія створення

Контракт на будівництво був присуджений 14 грудня 1988 року компанії Newport News Shipbuilding, сухий док якої розташований в Ньюпорт-Ньюс, штат Вірджинія. Церемонія закладання кіля відбулася 28 лютого 1992 року. 17 вересня 1994 року відбулася церемонія хрещення і спуску на воду. Хрещеною матір'ю стала Тіппер Гор, друга леді США в період з 1993 по 2001 рік, дружина Альберта Ґора, 45-го віце-президента Сполучених Штатів Америки. Субмарина введена в експлуатацію 16 лютого 1996 року на військово-морській базі в Норфолк. Порт приписки Перл-Харбор, Гаваї.

Історія служби

Емблема човна

Функціональні випробування човна проводились біля східного узбережжя США з лютого по липень 1996 року. Під час якого покращились шумоізоляція та надійність технологій на борту. Також човен був модернізований для транспортування глибоководних рятувальних підводних човнів.

9 лютого 1997 року підводний човен покинув верф в Ньюпорт-Ньюс для морських випробувань після завершення обмеженого ремонту. 4 березня покинув Норфолк для транзитного переходу в порт приписки Перл-Харбор, Гаваї, куди прибув 11 квітня.

22 липня 1998 року покинув порт приписки Перл-Харбор для свого першого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернувся 22 січня 1999 року.

З 25 травня по 2 серпня 2000 року човен було розгорнуто в східній частині Тихого океану. 13 вересня прибув в сухий док №2 військово-морської верфі в Перл-Харбор для проходження тримісячного докового ремонту. З 19 по 20 грудня проходив морські випробування.

9 лютого 2001 року під час проведення повсякденних операцій приблизно в 9 милях на південь від Дайамонд-Хед, Гонолулу, Гаваї, човен зіткнувся з японським траулером «Ehime Maru», який затонув через 5 хвилин після зіткнення. Траулер був навчальним кораблем японської рибальської школи, на борту якого перебувало 13 студентів і викладачів. Всього на борту знаходилося 35 осіб, 26 з яких були врятовані відразу. 12 з них отримали незначні травми.[2] В результаті аварії 9 людей загинули, серед них чотири 17-ти літніх студента, два викладача і три члени екіпажу траулера. 20 лютого підводний човен прибув в сухий док в Перл-Харбор для оцінки збитку.[3][4] З 11 по 12 квітня проходив морські випробування. 15 серпня покинув Перл-Харбор для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану. 27 серпня човен сів на мілину при вході в порт в Сайпан, Північні Маріанські острови. З 28 серпня по 21 вересня перебував на ремонті на військово-морській базі Апра, острів Гуам, Тихий океан. 23 грудня прибула з чотириденним візитом в Манамі, Бахрейн. 27 січня 2002 року підводний човен і десантний транспортний док USS «Ogden» (LPD 5) зіткнулися в міжнародних водах в Аравійському морі. В результаті зіткнення кораблі отримали незначні пошкодження, про потерпілих не повідомлялося. 3 березня субмарина повернулася в порт приписки після завершення розгортання в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту США.

03 вересня 2003 року човен залишив порт приписки для запланованого розгортання в складі експедиційної ударної групи універсального десантного корабля USS «Peleliu» (LHA 5) в зоні відповідальності 5-го і 7-го флоту, з якого повернувся 27 лютого 2004 року.

У період з 25 по 27 березня 2006 року в гавайських водах човен взяв участь у серії навчань проти підводних бойових дій. В навчаннях взяли участь інші атомні підводні човни - «Сівулф», «Шаєнн», «Тусон» та «Пасадена».[5]

17 листопада 2006 року покинула порт приписки для запланованого розгортання в західній частині Тихого океану, з якого повернулася 17 травня 2007 року. 15 жовтня покинула порт приписки і попрямував на верф Портсмут ВМС США в Кіттері, штат Мен, для проходження модернізації, яка була завершена протягом 15 місяців. 14 листопада 2008 року покинув сухий док на тиждень раніше запланованого терміну.

З 2010 року підводний човен несе службу в запланованих розгортаннях в західній частині Тихого океану.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.