Гаваї

Тихоокеанські острови Гавайського архіпелагу, заселені ще з XI століття полінезійцями та згодом відкриті європейцями, стали відомі світу лише після прибуття на них британського капітана Джеймса Кука в 1778 році. Згодом, у XIX столітті, прибули туди й американські поселенці, в 1893 році повалили владу місцевої династії, ліквідувавши Королівство Гаваї — та в 1894 р. на Гавайських островах республіку. У 1898, за ініціативою тих же поселенців, США анексували острови, а вже від 1900 року зробили їх своєю територією. 7 грудня 1941 американську військову базу у Перл-Харбор атакувала японська морська авіація та завдала важких втрат Тихоокеанському флоту США — це й дало привід США включитися у Другу світову війну на Тихоокеанському театрі військових дій. Пізніше, у 1959 році Гаваї стали формально 50-м штатом США.

Лавові викиди вулкана Кілауеа

Площа штату — 28 311 км². Гаваї складаються з ланцюга 20-и островів вулканічного походження. Головніші із них:

• Гаваї, найвідоміший своєю найвищою серед Гавайських островів горою Мауна-Кеа (4201 м), — там і розташовано інфрачервоний телескоп (власність Англії), і — горою Мауна-Лоа (4 170 м), у якій найбільший у світі кратер дієвого вулкана. Площа о. Гаваї: 10,4 тис. км²;
• Мауї, другий за територією острів;
• Оаху, третій за площею та перший за населенням (82 % населення штату) і найчастіше відвідуваний туристами завдяки його пляжам Вайкікі та військовій базі Перл-Гарбор;
• Кауаї;
• Молокаї.

На островах інколи бувають землетруси.

Адміністративний центр і головний порт — Гонолулу на острові Оаху.

На Гаваях виробляють цукор, жіночий одяг; вирощують ананаси, цукрову тростину, каву, квіти. Є харчова промисловість.

Це туристичний регіон на перетині трансконтинентальних морських та авіаційних шляхів. Основне джерело доходів — туризм.

Населення: 1,360,301 жителів (2010)

З них 26,1 % білі, 2,1 % чорні, 38,3 % азійці, 10,1 % гавайці, 0,4 % індіанці, 23 % мулати[2].

Офіційні мови: англійська й гавайська.

Релігії: християнство (63 %), буддизм (9 %), мормони (5 %), інші (5 %), атеїсти (18 %).

Мовний склад населення (2010) [3]

Захід сонця на Гавайських островах

Гаваї мають тропічний пасатний клімат. Середньорічна температура 18—25 °C. Опадів до 4000 мм на рік. Вологі тропічні ліси та савани.

Сніг випадає на вершинах Мауна-Кеа та Мауна-Лоа, що на острові Гаваї, узимку. Сніг випадає рідко на вулкані Галеакалаї, що на острові Мауї. Вай-але-але на острові Кауаї — друга гора у світі за щорічною середньою кількістю опадів: — приблизно 11,7 м.

Блаженний отець-місіонер Джозеф Дам'ян (Дам'ян де Вестер)

• Судзіловський Микола Костянтинович — перший президент Гаваїв
• Дам'ян де Вестер — місіонер Гаваїв, якого виголосив святим Папа Римський Іван Павло ІІ.
• Камехамеха I — перший король Гаваїв
• Королева Ліліуокалані — останній монарх Гаваїв
• Дон Хо — відомий гавайський співак і музикант
• Ізраель Камакавівооле — відомий гавайський співак і музикант
• Володимир Куш — художник-сюрреаліст

Громадськість Гаваїв, так чи інакше, підіймає питання про свою незалежність. США нелегітимно стримують сили, які прагнуть до відновлення монархії на Гаваях. Як пише газета The Telegraph, про це заявили представники Національного гавайського руху за суверенітет, які створили Гавайське королівство й уряд. Главою «королівства» була обрана нащадок останнього гавайського короля. Щодня її «міністри» збираються на раду, щоб обговорити, як добитися незалежності. Першим кроком до цього — є введення власної валюти[4].

Прихильники незалежності Гавайських островів від США представили в штаб-квартирі ООН полінезійські монети «кала», які вони пропонують ввести в обіг як національну валюту, у тому числі в низці південно-тихоокеанських острівних держав. Про це заявив на пресконференції в ООН Алека Аіпоалані, верховний вождь гавайського королівства Атуї, нащадок колишньої королівської династії. «Ми створюємо нашу національну валюту, оскільки багато полінезійських народів потребують економічного розвитку, і без єдиної валюти нам важко об'єднати зусилля і рухатися вперед», — публічно заявив він.

За його словами, з часом всім країнам буде запропоновано обмінювати їх валюту на полінезійські монети, які існували до кінця XIX століття. Вождь продемонстрував три заново відлиті монети — мідну, вагою у 28,35 грама і вартістю у два кала, срібну, вагою 28,35 грама і вартістю у 50 кала, і з чистого золота, вагою 3,11 грама вартістю у 500 кала. На монетах зображено портрет самого Алек Аіпоалані, а на зворотному боці — герб гавайської королівської династії, скинутої в 1893 році перед анексією Гаваїв Сполученими Штатами.

Багато полінезійських народів від Гаваїв до Нової Зеландії мають спільне походження і схожі мови. Нині на Гавайських островах, які стали штатом США в 1959 році, діють близько десятка різних рухів, що вимагають незалежності або автономії.

На Гаваях є монархісти, але на відміну від них, які виступають за відновлення держави по типу європейських, Алека Аіпоалані разом зі своїми прихильниками хоче відновити більш давню систему, на чолі якої стоїть верховний вождь, а не король[5].

• 48575 Гаваї — астероїд, названий на честь території[6].

• Благословенний отець Дам'єн, Дам'єн прокажений (англ.)
• Дон Го (англ.)'
• Введення національної валюти для Гаваїв