Veniks. Підлогові щітки

«Veniks (Підлогові щітки)» — радянський двосерійний фільм-комедія 1991 року, режисера Івана Васильова за мотивами фарсу Клода Маньє «Блез». На вихід фільму у прокат було накладено судову заборону на час розгляду позову, поданого Лідією Вєлєжевою. Актриса, яка не бажала зніматися оголеною, була ображена тим, що творці без попередження залучили для цієї мети дублершу. У жовтні 1991 року кінокартина демонструвалася на сочинському кіноринку, що проходив під егідою «Кінотавра». У широкий прокат фільм так і не вийшов.

Veniks. Підлогові щітки
рос. Veniks. Половые щётки
Жанр комедія
еротика
Режисер Іван Васильов
Продюсер Леонід Сорочан
Сценарист Іван Васильов
У головних
ролях
Євген Редько
Ольга Жуліна
Оператор Георгій Козельков
Композитор Анатолій Бальчев
Кінокомпанія «Міжнародна асоціація діячів культури "Новий час"»
Тривалість 138 хв. (2 серії)
Країна  СРСР
Рік 1991
IMDb ID 0313750

Сюжет

Блез — молодий паризький художник, він бідний, його картини не продаються, і він змушений заробляти на життя продажем підлогових щіток, пропонуючи їх від дверей до дверей. Його коханка Женев'єва втягує його в аферу, яка допоможе вирішити його матеріальну скруту. Блез повинен орендувати на два тижні багату віллу в 16 кварталі Парижа, щоб справити враження на заможного комерсанта Карла (чиєю коханкою Женев'єва також є) і одружитися на його розумово відсталій дочці.

Випровадивши Аріану, колегу Женев'єви по цеху і господиню вілли, Блез починає приготування до візиту багатих гостей. Прислана з бюро по найму симпатична, але дурна служниця Марія допомагає йому у цьому таким чином, що більше заважає. Через низку курйозів і безглуздостей Блез знаходить схвалення і розуміння Карльє і отримує замовлення на картину із зображенням оголеної натури. Поки Блез випроваджує важливих гостей, Марія знаходить фарби і полотно і як би випадково пише прекрасну картину.

Щоб виконати замовлення Карльє, Блез переконує Марію позувати йому. Повертається Карльє і переконує Блеза здати йому в оренду віллу протягом наступного дня, щоб використовувати її як місце для побачення. Художнику необхідні гроші, і він погоджується. Карльє забирає картину, написану Марією, прийнявши її за картину Блеза. Останній розуміє, що служниця більш талановита, ніж він сам.

Весь наступний день Марії доводиться пліч-о-пліч допомагати Блезу розплутувати складну ситуацію, в якій він опинився. Спочатку з'являється Аріана, яка повернулася з лижного курорту в гіпсі і інвалідному візку. Її доводиться видалити з дому. Потім з'являється Женев'єва, щоб провести час з Блезом. Потім приходить китаянка, що розмовляє тільки китайською. Потім з'являється Карльє, який збирається розважатися з китаянкою, у зв'язку з чим необхідно сховати голу Женев'єву, щоб Карльє не здогадався про її зв'язки з Блезом. Потім з'являється дочка Карльє, яка в грубій формі намагається загнати Блеза в ліжко. Поки він чинить опір, приходить дружина Карльє, від якої доводиться ховати не тільки Женев'єву, але й її чоловіка і доньку. По ходу справи Марія не втрачає часу дарма і проводить аферу з продажем великої партії підлогових щіток Карльє, в результаті чого стає мільйонеркою.

Зрештою художнику доводиться розкрити всі карти, від чого він мало не божеволіє. Усвідомивши все, він пропонує руку і серце Марії.

Через весь фільм проходить фраза «Здрастуйте, вам підлогові щітки не потрібні?», а також неабияка кількість оголених тіл. Роздягають всіх молодих жіночих персонажів. Перед другою серією фільму йде попередження про те, що в сценах з оголеною Лідією Вєлєжевою замість неї грає інша актриса. В кінці фільму вставлений коментар: «Кіногрупа приносить вибачення Л. Вєлєжевій за те, що вона знімалася тільки в одягненому вигляді».

У ролях

Знімальна група

  • Режисер Іван Васильов
  • Сценарист Іван Васильов
  • Оператор Георгій Козельков
  • Композитор Анатолій Бальчев
  • Продюсер Леонід Сорочан

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.