Вележева Лідія Леонідівна
Лідія Леонідівна Вележева (нар.. 2 жовтня 1966, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру та кіно, телеведуча, громадська і політична діячка. Заслужена артистка Російської Федерації (2010)[2]. Заслужена артистка Республіки Північна Осетія — Аланія[3]. Член Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія» (з 26 травня 2012 року)[4][5]. Член Громадської палати Російської Федерації 5-го скликання (з 18 лютого 2014 року)(рос.)[6].
Вележева Лідія Леонідівна | |
---|---|
рос. Ли́дия Леони́довна Ве́лежева | |
Дата народження | 2 жовтня 1966[1] (55 років) |
Місце народження | Київ, Українська РСР, СРСР |
Громадянство |
Росія СРСР |
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна |
Професія | акторка, ведуча, політична діячка, громадська діячка, телеведуча |
Членство | Fifth Public Chamber of the Russian Federation (2014-2017)d |
Нагороди | |
IMDb | ID 0892484 |
Вележева Лідія Леонідівна у Вікісховищі |
Внесена до чистилища бази «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України[7]. Вона у червні 2017 року брала участь у зйомках фільму «Вічне життя», (можливо — робоча назва, режисер Шелякін Євген), на території окупованого Росією Криму[8].
Життєпис
Народилася 2 жовтня 1966 року в місті Києві (Українська РСР), через п'ять хвилин після появи на світ її старшої сестри-близнючки Ірини[9].
Незабаром після народження дівчаток їх батьки розлучилися. Мати, Любов Леонідівна Вележева, працювала на тютюновій фабриці, де був тризмінний графік. Їй було важко однією справлятися з вихованням доньок, тому вони навчались у загальноосвітній школі-інтернаті з поглибленим вивченням китайської мови, де, крім основного навчання, у них була можливість відвідувати різноманітні спортивні секції і тематичні гуртки. У різний час Ліда займалася гандболом, фігурним катанням, народними танцями, навчалася грі на фортепіано і гітарі, брала участь у всіх шкільних концертах, виразно читала вірші і мріяла стати актрисою. Найбільш постійними виявилися її заняття в драматичному гуртку, де ставились українські п'єси. Після того, як дівчатка закінчили шостий клас, мати вийшла заміж за полковника у відставці. Вітчим Володимир замінив дівчаткам батька, пропонував забрати їх з інтернату, але вони відмовилися, бо їм дуже подобалося там жити і вчитися[9][10].
У віці тринадцяти років Лідія самостійно з'явилася на Кіностудію імені Олександра Довженка в Києві і принесла свою фотографію для картотеки дітей-акторів. Незабаром її затвердили на одну з головних ролей (Варька-«Скорпена») в радянському дитячому телевізійному художньому фільмі режисера Радомира Василевського «Очікування», знятому в 1981 році на «Одеській кіностудії»[11]. Актор Юрій Васильович Катін-Ярцев, що грав у цьому фільмі, оцінивши роботу Лідії в картині, порадив їй після закінчення середньої школи їхати до Москви і вступати до театрального училища. Однак у рік випуску зі школи-інтернату починаюча актриса не наважилася відправитися до столиці. Вона спробувала вступити до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого, але зазнала невдачі. Наступного 1984 року, все-таки послухавшись поради Катіна-Ярцева, вирішила поїхати до Москви, де з першої спроби вступила до Щукінського училища[9].
1988 році закінчила Вище театральне училище імені Бориса Щукіна (акторський курс Народної артистки РРФСР Алли Олександрівни Казанської)[12]. У цьому ж році була прийнята до складу трупи Державного академічного театру імені Є. Вахтангова, де служить і нині[3].
15 лютого 2010 року «за заслуги в галузі мистецтва» присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації»[2].
З 26 листопада 2012 року по 28 червня 2013 року вона ведуча містичного ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» на телеканалі «Росія-1»[13].
Громадська діяльність, погляди
У лютому 2003 року вступила до складу російської політичної партії «Єдина Росія»[14].
28 червня 2005 року підписала "Лист на підтримку вироку колишнім керівникам нафтової компанії «ЮКОС», опублікований в газеті «Известия»[15].
6 лютого 2012 року стала довіреною особою Володимира Путіна на виборах президента Російської Федерації в березні 2012 року[16][17]. 26 травня 2012 року увійшла до складу Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія», що включає в себе сто сімдесят чоловік[4][5].
З 18 лютого 2014 року — член Громадської палати Російської Федерації 5 скликання[6].
У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна[18].
Особисте життя
- Чоловік — Олексій Геннадійович Гуськов (нар. 20 травня 1958), актор театру і кіно, продюсер, народний артист Російської Федерації. Лідія і Олексій одружилися у 1988 році[19].
- Син — Володимир Олексійович Гуськов (нар. 7 січня 1989[9][19][20]), актор театру і кіно. У 2009 році закінчив Театральний інститут імені Бориса Щукіна в Москві за спеціальністю «актор драматичного театру і кіно» (курс професора Галини Петрівни Сазонової)[21], після чого увійшов до трупи Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, де служить і нині[20]. 22 липня 2015 року став лауреатом театральної премії газети «Московський комсомолець» (сезон 2014/2015) у категорії «Початківці» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за виконання ролі Олександра у виставі «Останні» режисера Микити Кобелєва на сцені Театру імені Маяковського[22].
- Син — Дмитро Олексійович Гуськов (нар. 8 листопада 1994 року, в день святого Димитрія Солунського[9]), навчався на факультеті продюсерства і економіки ВДІК[19].
Творчість
Ролі в театрі
- «Зойчина квартира» Михайла Булгакова, постановка Гарія Черняховського — Манюшка
- «Принцеса Турандот» Карло Гоцці, відновлення постановки Євгенія Вахтангова — Адельма
- «Без вини винуваті» Олександра Островського, постановка Петра Фоменка — Любов Іванівна Отрадіна
- «Алі-Баба і сорок розбійників» В'ячеслава Шалевича, М. Воронцова, постановка В'ячеслава Шалевича, Олександра Горбаня — Шахрезада
- «Циліндр» Едуардо де Філіппо, постановка Аркадія Каца — Рита
- «Отелло» Вільяма Шекспіра, постановка Євгена Марчеллі — Емілія
- «Мадемуазель Нітуш» Ерве, постановка Володимира Іванова — Корінн
- «Дядечків сон» Федора Дстоєвського, постановка Володимира Іванова — Ганна Миколаївна Антипова
- «Берег жінок» (хореографічна композиція за мотивами пісень Марлен Дітріх), хореограф-постановник Анжеліка Холіну — «Bitte geh nicht fort»
- «Маскарад» Юрія Лермонтова, постановка Рімаса Тумінаса — баронеса Штраль
- «Люди як люди» за п'єсою Максима Горького «Зыковы», постановка Володимира Іванова — Софія[25]
- «Пристань» за мотивами творів Бертольта Брехта, Івана Буніна, Федора Дстоєвського,Фрідріха Дюрренматта, Артура Міллера,Олександра Пушкіна, Едуардо де Філіппо, Вільяма Шекспіра — Надія («Темні алеї» Івана Буніна)
- «Пастка для чоловіка» Жана Пуаре, постановка Володимира Іванова — Софі
- «Чоловік у розстрочку» за мотивами п'єси М. Задорнова — Любов Володимирівна
Фільмографія
- 1981 — Очікування —Варька- «Скорпена»
- 1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки — епізод
- 1987 — Державний кордон. Фільм 6-й: За порогом перемоги — Христина
- 1987 — Дівчата з «Согдіани» — епізод
- 1989 — Під небом блакитним — епізод
- 1990 — Зачарований мандрівник — Груша, циганка, кохана Івана
- 1991 — Veniks. Підлогові щітки — Сяо-Мяо
- 1991 — Московське кохання — Катя
- 1991 — Помирати не страшно — Варвара (доросла), дочка Ксенії
- 1991 — Яр — Олімпіада (Липа), дочка лісника
- 1991 — Вовкодав — адміністратор у сочинському готелі
- 1992 — Ризик без контракту — подруга Каріма
- 1994 — Будулай, якого не чекають — Настя, молодша сестра дружини Будулая
- 1996 — Полуничка — Катя
- 1998 — Класик — Ліля, Співачка в ресторані, пасія Андрія Савицького
- 1999 — 2000 — Прості істини — Тетяна Анатоліївна Тихомирова, мати Єгора, голова батьківського комітету
- 2001 — Ідеальна пара (серія № 4 «Митниця дає добро») — співробітник митниці
- 2001 — 2002 — Нероби — Ірина, колишня дружина Юриса
- 2001 — Злодійка — Галина Костелак
- 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 23 «Третейський суддя» — Китаєва, експерт-криміналіст МУР а
- 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 24 «Пуд золота» — Китаєва, експерт-криміналіст МУРу
- 2002 — Злодійка-2. Щастя напрокат — Галина Костелак
- 2003 — Ідіот — Настасья Пилипівна
- 2003 — Снігове кохання, або Сон у зимову ніч (Україна) — Ксенія Задорожна, журналістка, мати Лялі
- 2004 — Вузький міст — Ліля, мистецтвознавець, дружина актора Анатолія Гладирєва
- 2005 — Убивча сила 6 (фільм № 3 «Овертайм») — Марія Андріївна Родіонова, президент хокейного клубу
- 2005 — Єралаш — (випуск № 185 «Подарунок феї») — вчителька
- 2006 — Російські гроші — Глафіра Олексіївна, родичка поміщиці Меропії Мурзавецької
- 2007 — Батько — Кіра
- 2007 — Гріх — Віра Сергіївна Синцова, мати загиблого Сергія Синцова
- 2008 — Вчитель музики — Аліса, власниця великої охоронної фірми
- 2009 — Кохання-зітхання 2 — Єлизавета Федорівна Левицька
- 2010 — Старша дружина — Оксана
- 2011 — Пончик Люся — Марія Казимирівна Власова
- 2011 — Одкровення (серія № 2 «Підвал») — директорка школи-інтернату
- 2012 — Серпень. Восьмого — Аза, жінка у зруйнованому будинку
- 2014 — Аромат шипшини — Людмила Василівна Новікова
- 2015 — Місяць — Катерина Сергіївна Паніна, районний прокурор, мати Насті, дружина Миколи
- 2016 — Тонкий лід — Валерія Петрівна, дитячий психолог
- 2018 — Берізка — Надія Петрівна Свєтлова, народна артистка СРСР, художній керівник і головний балетмейстер Державного академічного хореографічного ансамблю «Берізка» (прототип — Надія Надєждіна)[26]
- 2018 — Вічне життя Олександра Христофорова — Ірина, колишня дружина Олександра Христофорова
Озвучування фільмів
- 1996 — Максимальний ризик (США) — Алекс Мінетті, подруга Михайла (роль Наташі Генстридж)
- 2002 — Нероби (Україна) — Ліза Арсеньєва / Ольга Сумська
Визнання заслуг
- 2010 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва[2].
- 2017 — Орден Дружби — за заслуги у розвитку вітчизняної культури і мистецтва, засобів масової інформації, багаторічну плідну діяльність[27].
- Почесне звання «Заслужений артист Республіки Північна Осетія — Аланія»[3].
Посилання
- Лідія Вележева на сайті IMDb (англ.)
- Лідія Вележева. — Коротка біографія, ролі в театрі, інші театральні роботи, фільмографія, літературно-поетичні запису, радіоспектаклі, преса. Офіційний сайт Державного академічного театру імені Є. Б. Вахтангова // vakhtangov.ru
- Лідія Вележева, актриса: біографія, ролі, фільми, фото, нагороди та відгуки. // ruskino.ru
- Лідія Леонідівна Вележева. Огляд фільмів та вистав за участі актриси, світлини. // afisha.ru
- Лідія Вележева. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Указ Президента Российской Федерации Д. А. Медведева № 188 от 15 февраля 2010 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
- Лідія Вележева. — Коротка біографія, ролі в театрі, інші театральні роботи, фільмографія, літературно-поетичні запису, радіоспектаклі, преса. Офіційний сайт Державного академічного театру імені Є. Б. Вахтангова // vakhtangov.ru
- Вележева Лідія Леонідівна. Актриса Театру імені Євгенія Вахтангова, член Громадської палати Російської Федерації. — Коротка біографія. Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ru
- XIII З'їзд затвердив склад Генеральної ради «Єдиної Росії». Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ru (26 травня 2012 року)
- Указ Президента Российской Федерации В. В. Путина № 85 от 18 февраля 2014 года «Об утверждении членов Общественной палаты Российской Федерации». (рос.). Официальный сайт Президента Російської Федерації // kremlin.ru. 18 февраля 2014 года. Процитовано 22 червня 2014.(рос.)
- Вележева Лидия Леонидовна / Вележева Лідія Леонідівна / Velezheva Lidiya Leonidovna(рос.)
- Актрисы Мария Порошина и Лидия Вележева попали в базу данных «Миротворца»(рос.)
- Лідія Леонідівна Вележева, актриса, телеведуча. Біографія. // 7days.ru
- Тетяна Секридова. «Лідія Вележева — сильна, але вразлива». — Інтерв'ю актриси напередодні прем'єри багатосерійної екранізації роману Достоєвського «Ідіот», що відбулася 12 травня 2003 року. Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv
- Ведучий: Михайло Зеленський. ВІДЕО. Програма «Прямий ефір. Знаки долі: справа Лідії Велєжевій». Випуск від 2 березня 2013 року. Телеканал «Росія-1» // russia.tv
- Архів. Галерея випускників. 1980-ті роки. — 1988 рік, художній керівник курсу А. А. Казанська. Офіційний сайт Театрального інституту імені Бориса Щукіна // htvs.ru
- Ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» (2012 рік). Ведуча: Лідія Вележева. — Про проект. Неупереджене розслідування нез'ясовного. Всі випуски передачі (ВІДЕО). Мережеве видання «Державний інтернет-канал „Росія“» // russia.tv
- Діячі культури поповнили ряди «Єдиної Росії». Газета «Коммерсантъ» // kommersant.ru (6 лютого 2003 року)
- Діячі культури проти «нездорових тенденцій» у зв'язку зі справою «ЮКОСа». — Довідка. Текстсто звернення. Інтернет-видання «Грані.ру» // grani.ru (28 червня 2005 року)
- Проект. Доверенные лица Владимира Путина. Архівовано 12 вересня 2017 у Wayback Machine. Сайт доверенных лиц Президента Російської Федерації Володимира Путіна // доверенныелица.рф
- Довіреними особами Путіна стали 499 осіб — спортсмени, діячі культури і мистецтва, науки. Офіційний сайт російської політичної партії «Єдина Росія» // er.ru (6 лютого 2012 року)
- Володимир Варфоломеєв (26 серпня 2018). Но есть и новички. Ехо Москви.
- Олена Фоміна. Олексій Гуськов засмучує Лідію Вележеву подарунками. «Теленеделя» // tele.ru (15 лютого 2012 року)
- Трупа. Гуськов Володимир Олексійович. Коротка біографія. Ролі у виставах поточного репертуару. Офіційний сайт Московського академічного театру імені Володимира Маяковського // mayakovsky.ru
- Архів картотеки випускних курсів (2006—2013) — Випуск 2009 року, курс Р. П. Сазонової. Офіційний сайт Театрального інституту імені Бориса Щукіна // htvs.ru
- Марина Райкіна. Підсумки театрального сезону: «МК» оголошує лауреатів своєї премії. — Театральний сезон 2014/2015. Газета «Московський комсомолець» // mk.ru (22 липня 2015 року)
- Вітаємо! 18 березня 2016 року у артиста нашого театру Володимира Гуськова народилася дочка Стефанія. Офіційний сайт Московського академічного театру імені Володимира Маяковського // mayakovsky.ru (23 березня 2016 року)
- У Олексія Гуськова і Лідії Велєжевій народилася внучка. // 7days.ru (28 березня 2016 року)
- Актриса Лідія Вележева відзначить ювілей на сцені театру Вахтангова. — Заслужена артистка Росії зіграє одну з головних ролей у виставі «Люди як люди» за п'єсою Максима Горького «Зыковы». Інформаційне агентство Росії «ТАСС» // tass.ru (2 жовтня 2016 року)
- ВИДЕО. Многосерийный художественный фильм «Берёзка» (Россия; премьера — 9 апреля 2018 года). О проекте, анонсы, фотографии, новости. Телеканал «Росія-1» // russia.tv(рос.)
- Указ Президента Російської Федерації Ст. Ст. Путіна від 27 червня 2017 року № 288 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації». // publication.pravo.gov.ru