Vettor Pisani (1899)

Під час італійсько-турецької війни крейсер діяв переважно в Адріатичному морі. Уже в перший день війни він разом з 5 есмінцями взяв участь у бою з 2 турецькими міноносцями, під час якого один міноносець був знищений.

12 квітня 1912 року він у складі ескадри, куди входили також крейсери «Джузеппе Гарібальді», «Варезе», «Франческо Ферруччо», торпедний крейсер «Коатіт» та ряд менших кораблів, взяв участь в обстрілі турецьких фортів у Дарданеллах.

2 травня крейсер у складі ескадри італійського флоту прикривав конвой, який доставив десантні частини, що захопили острів Родос.

Коли Італія вступила у Першу світову війну, крейсер «Веттор Пізані» вже був застарілим і мало залучався до бойових дій. 5 червня 1915 року він з разом іншими італійськими кораблями брав участь в обстрілах Рагузи, Лісси, Меледи та Ластово на узбережжі Далмації. 9 червня того ж року брав участь в обстрілі албанського узбережжя.

17 липня «Веттор Пізані» разом крейсерами «Варезе», «Франческо Ферруччо», «Джузеппе Гарібальді» у супроводі есмінців та міноносців вирушив на обстріл залізниці Дубровник-Котор. Обстріл розпочався о 4 ранку, але вже через 25 хвилин з борта «Веттора Пізані» був помічений австро-угорський підводний човен «U-4», тому був відданий наказ припинити обстріл та повертатись у Бріндізі. Але о 4.40 торпеда влучила в італійський крейсер «Джузеппе Гарібальді», який за 6 хвилин затонув.

Загибель «Джузеппе Гарібальді» та крейсера «Амальфі» декількома днями раніше змусила італійців відмовитись від обстрілів ворожого узбережжя, які не мали великого військового значення, але були небезпечними через дії ворожих підводних човнів. Тому «Веттор Пізані», який у середині 1916 року разом з крейсерами «Варезе», «Франческо Ферруччо» та броненосцем «Реджина Маргеріта» був включений 5 Дивізіону крейсерів, залишався бездіяльним у порту Таранто до кінця війни.

2 січня 1920 року корабель був виключений зі складу флоту та проданий на злам.