Vultee A-31 Vengeance

Виготовлення A-31 на заводі Vultee

В 1940 році французьке армійське командування замовило в Vultee новий пікіруючий бомбардувальник і штурмовик. Проєкт, який отримав позначення V-72, був суцільнометалевим монопланом з однокілевим хвостовим оперенням і характерним W-подібним крилом. Також мав використовуватись потужний двигун R-2600, і бомбові підвіси які б виводили бомби з бомбового відсіку для бомбометання з піке. Проєкт не був завершений до капітуляції Франції, але роботи продовжились для Великої Британії. Прототип V-72 вперше піднявся в повітря 30 березня 1941 року, а до червня 1944 року було виготовлено 1931 літак.[1]

• Vengeance Mk.I — оснащувався 14-и циліндровим двигуном Wright R-2600-A5B потужністю 1600 к.с. Озброєння складалось з чотирьох курсових 7,7-мм кулеметів і двох таких ж в кабіні стрільця. Маса бомбового навантаження — 680 кг. 400 літаків виготовлено заводом Nortrop.
• Vengeance Mk.II — аналог Vengeance Mk.I але випуску заводом Vultee. (300 екз.)
• A-31A — аналог Vengeance Mk.I замовлений ВПС США, оснащувався двигуном R-2600-19. Постачався за ленд-лізом Британії, де отримав позначення Vengeance Mk.IA (випуск заводу Nortrop) і Vengeance Mk.III (завод Vultee). Загалом було виготовлено 300 літаків.
• A-35A — варіант для ВПС США, аналог A-31A, але 7,7-мм кулемети замінені на 12,7-мм. (98 екз.)
• A-35B — оснащувався двигуном R-2600-13 потужністю 1700 к.с. Озброєння складалось з шести курсових 12,7-мм кулеметів і одного в кабіні стрільця. Маса бомбового навантаження — 907 кг. Було виготовлено 831 літаків, з яких 562 було надано Британії. (Vengeance Mk.IV)

Австралійські «Вендженси» повертаються з нальоту. 27 лютого 1944 року.

В Королівських ВПС Британії «Вендженси» з'явились в жовтні 1942 року в 82-й і 110-й ескадрильях, а перший бій відбувся в березні 1943 року в Бірмі. Пізніше ними було оснащено ще 84-у і 45-у ескадрильї, а також дві ескадрильї Королівських ВПС Індії. «Вендженси» активно використовувались в другій Араканській кампанії в 1943-44 роках, а також в зупинці японського наступу на Кохіму в березні-липні 1944 року. З літа 1944 року «Вендженси» почали виводитись зі складу бойових частин, а на їх місце надійшли новіші винищувачі-бомбардувальники.

ВПС Австралії отримали 342 «Вендженса» за час війни. Першою їх отримала 12-а ескадрилья, яка почала бойові вильоти 18 червня 1943 проти цілей на острові Селару. Загалом на «Вендженсах» літали п'ять австралійських ескадрилей, чотири з яких брали активну участь в боях на Новій Гвінеї. Останній бойовий виліт відбувся 8 березня 1944 року, після чого «Вендженси» використовувались для навчальних і допоміжних цілей.

В ВПС США A-31 і A-35 використовувались тільки як навчальні літаки і буксири для повітряних мішеней.

В серпні 1943 року близько 60 A-35 було передано ВПС Вільної Франції. Деякий час вони служили в бомбардувальних групах, але були швидко зняті з озброєння через погану, порівняно з A-24, точність бомбометання.[1]

Дані з Ударная авиация Второй Мировой — штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы[2]

• Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vultee A-31 Vengeance