WWE

24 січня 1963 в Торонто проходив матч між Бадді Роджерсом і Лу Тезом за титул чемпіона світу NWA у важкій вазі. Матч проходив за правилами «до першого фолу» незважаючи на те, що в той час титульні матчі йшли як мінімум до двох. Тез переміг Роджерса, вигравши титул, але промоутери одного з відділень National Wrestling Alliance (CWC) Раймонд Мондт і Вінс МакМен-старший не визнали Теза своїм чемпіоном і на знак протесту оголосили про вихід CWC зі складу NWA, утворивши WWWF. У квітні Роджерсу був вручений новий титул чемпіона світу WWWF у важкій вазі, але в 1971 році WWWF знову увійшла до складу NWA.

У березня 1979 року федерація була перейменована в WWF (World Wrestling Federation (укр. Всесвітня федерація реслінгу)). Через рік WWF перекуповує син Вінса МакМена-старшого — Вінс МакМен-молодший, а в 1982 році знову виводить свою компанію зі складу NWA. Вінс стає головним реформатором реслінгу. У 1983 році WWF отримує тайм-слот на національному телебаченні (USA Network, шоу «WWF All-American Wrestling»). МакМен підписує контракт з Халком Хоганом, і 23 січня 1984 реслер перемагає Залізного Шейха, виграючи титул «Чемпіона світу WWF у важкій вазі». Вінс Макмехон починає скуповувати багато відділення NWA, утворюючи велику монополію.

31 березня 1985 Вінс представляє на загальний огляд новий формат шоу — PPV, а саме Реслманія.

Після появи «РеслМанії», вперше заговорили про формат «спортивна розвага», який вигадав Макмен. У WWF дебютували такі відомі реслери з AWA і NWA, як Останній Воїн, Ренді Севідж, Джейк Робертс, Брет Харт, Шон Майклз, Марті Джаннетті, Джеррі Лоулер, Харлі Рейс, Рік Руд та інші. Але всі основні події федерації відбуваються навколо головної зірки — мегафейса Халка Хогана. З'являється таке явище, як Халкоманія. 29 березня 1987 проходить найбільше в історії реслінг-шоу — Реслманія III. На стадіоні зібралося 93173 глядача. У головному бою цього шоу Халк Хоган переміг Андре Гіганта.

Це триває до 1993 року. У 1993 році у Халк Хоган покидає WWF після стероїдного скандалу, через який Вінс МакМехон був змушений (хоч і формально) відмовитися від посади президента компанії на користь своєї дружини Лінди. Головними зірками стають Брет Харт, Шон Майклз, Андертейкер, «Бритва» Рамон (Разор Рамон, Скотт Холл) і Дизель (Кевін Неш). В цей же час Халк Хоган і Ренді Севедж стають головними зірками інший великий федерації реслінгу — WCW. Незабаром Кевін Неш і Скотт Холл також переходять у WCW, організовуючи разом з Хоганом угруповання «Новий світовий порядок». Починається «Війна по понеділках» між двома шоу (Monday Night RAW від WWF та Monday Nitro від WCW відповідно), які одночасно йдуть у прайм-таймі національного телебачення США.

Через «Війни по понеділках» в WWF починається криза. Саме через це відбувається така подія, як «Монреальський облом» (Survivor Series 1997), після чого компанію залишає Брет Харт.

Офіційним початком ери Attitude вважається 29 березня 1998 року коли Стів Остін переміг Шона Майклза на РеслМанії XIV, вигравши титул «Чемпіона світу WWF у важкій вазі». Сюжети і матчі в WWF стають все більш жорстокими і драматичними — це змушує глядачів переживати за своїх героїв. У центрі всього триває конфлікт шоу WWE Monday Night Raw та шоу WCW Monday Nitro. Одним з найяскравіших подій ери Attitude було протистояння Стіва Остіна і Вінса Макмехона. 13 квітня 1998 Остін і Макмехон вперше сходяться на рингу в матчі 1 на 1. У цей день рейтинг RAW is WAR вперше за два роки б'є рейтинг WCW Nitro .

Політика, яку вела компанія під час ери Attitude, виявилася правильною: поки WCW отримувала рейтинги за рахунок старих зірок реслінгу, в той час як WWF розкручувала своїх реслерів, таких як Стів Остін, Скала, Трунар, Гравець (Triple H), Ікс-Пак , Кейн. У результаті «Війна по понеділках» закінчилася банкрутством WCW. 23 березня 2001 Шейн Макмехон, син Вінса Макмехон, купив WCW, а 26 березня пройшов останній випуск WCW Monday Nitro, у якому був запущений сюжет з «Вторгненням» зірок WCW і ECW в WWF.

Ще до падіння WCW, WWE перекуповувала в неї реслерів, які зробили потім кар'єру в WWE (наприклад Стоун Колд Стів Остін, Мейнкайнд або Вейдер).

9 грудня 2001 чемпіон WCW Кріс Джеріко перемагає «Чемпіона WWF» Стіва Остіна і об'єднує обидва титули в титул «непереможного чемпіона WWF». Тим часом тривав фьюд Остіна і Містера Макмехона (останній, щоб звалити Остіна організував угруповання, яку назвав Корпорація, а пізніше перейменував до Корпорації Ада, коли до них додався Андертейкер.

Вважається, що Ера Attitude офіційно закінчилася на Рестманіі Х-Сім, коли в матчі за титул Чемпіона WWE зустрілися два найкращих реслери цієї ери — Двейн Джонсон і Стів Остін. Матч виграв останній. 6 травня 2002 WWF програє суд Всесвітньому фонду дикої природи (World Wildlife Fund, теж WWF) і вимушено змінює назву на WWE (World Wrestling Entertainment).

У квітні 2002 року весь ростер WWE ділиться на два бренди — RAW і SmackDown (За назвою двох головних телевізійних шоу WWE. Спочатку був запущений сюжет, за яким генеральні менеджери брендів боролися за право володаря титулу непереможного «Чемпіона WWE» — спочатку Халк Хоган і Андертейкер тримали титул на SmackDown!, А потім Скала повернув його на RAW. Але після того, як титул виграв Брок Леснар і вирішив залишитися з ним на SmackDown!, Генеральний менеджер RAW Ерік Бішофф заснував свій головний титул для реслерів RAW. Першим його володарем став Тріпл Ейч, який переміг Ріка Флера тієї ж ночі.

З тих пір в WWE існує 2 головних титулу — «Чемпіон WWE» на RAW, і «Чемпіон світу у важкій вазі» на SmackDown!.

Найкращими реслерами вважалися Джон Сіна і Батіста, найдовше володіють титулом «Чемпіона WWE» (не рахуючи часів, коли федерація називалася WWF) і «Чемпіона світу у важкій вазі» відповідно. Джон Сіна, незважаючи на високу популярність, проте, багато разів піддавався жорстокій критиці і образи з боку уболівальників (найчастіше за стиль боротьби на рингу).

26 травня 2006 організовується третій бренд WWE — відроджене ECW (WWE ECW), а разом з ним і новий світовий титул — «Чемпіон ECW» за версією WWE. Першим Чемпіоном ECW, за версією WWE, став Роб Ван Дам. З початку 2010 року бренд закрито, а замість нього з'явилося NXT.

За цей період з'явилися такі зірки, як Джон Сіна, Ренді Ортон, Рей Містеріо, Букер Ті, Батіста, Едж, Роб Вам Дам, Джонні Нітро, Брати Харді і інші. Пішли такі реслери, як Кріс Бенуа, Едді Герреро, Тест, Рік Флер, JBL і Курт Енгл.

Почалась в 2009 році. Характерна тим, що федерація дотримується правил рейтингу PG. Рейтинг PG — даний рейтинг показує, що оцінений фільм може містити деякі сцени, перегляд яких маленькими дітьми міг би не сподобатися їх батькам. Матеріал, який може бути присутнім у фільмі, повинен бути пояснений і розібраний з дітьми перш, ніж їм дозволяють відвідати фільм. Явні сексуальні сцени і сцени вживання наркотиків відсутні; нагота, якщо присутній, то тільки дуже обмежено, жах і насильство не перевищують помірного рівня. Зникла кров, ненормативна лексика і сцени еротичного характеру. Її сенс: підняття аудиторії, підключивши до перегляду реслінгу дітей. Але, до середини 2011 року жорсткі вимоги PG були знижені у зв'язку з поверненнями в реслінг Рока і Стіва Остіна. На шоу знову було дозволено повернути кров в помірних кількостях, а також дозволені деякі ненормативні слова.

18 липня 2011 на Raw Тріпл Ейч, оголосив що рада директорів компанії втратила довіру до Вінса МакМена і усунув його з посади керівника WWE. На його місце був призначений Тріпл Ейч. На RAW 2 квітня 2012 Генеральний менеджер RAW і SmackDown! Джон Лаурінайтіс оголосив, що почалася нова ера — Ера «Влада народу». Її центральним елементом стала боротьба популярного реслера Джона Сіни власне з Генеральним менеджером «Великим Джонні» Лаурінайтісом.

Лаурінайтіс діяв не надто розумно — призначав абсурдні бої, всіляко третирував реслерів, що йому і організовував різного роду підстави для них, у свою чергу висуваючи реслерів, які поважали Джонні за всі його дії. У міру того, як стиль правління Великого Джонні ставав більш і більш автократичним і абсурдним, до його критикам приєдналися і багато інших реслерів — такі як Шеймус і СМ Панк. У підсумку, на радість публіці, Джон Сіна переміг протеже Лаурінайтіса Біг Шоу на платному шоу No Way Out і, за умовами бою, Вінс МакМен, знову з'явився після свого торішнього відсторонення, «офіційно звільнив» менеджера, після чого почалися пошуки нового менеджера для обох брендів.

На 1000 випуску RAW на превеликий подив глядачів Генеральним менеджером призначили Ей Джей Лі. На випуску шоу SmackDown! від 4 серпня Генеральним менеджером цього бренду був призначений Букер Ті. На шоу RAW від 26 жовтня Вінс МакМен звільнив Ей Джей і призначив нового GM RAW Віккі Герреро. На шоу «RAW» від 2 липня волею народу була звільнена Вікі Герреро, і на пост GM RAW був призначений Бред Меддокс.

За цей час WWE представив світові таких реслерів, як СМ Панк, Шеймус, Міз, Альберто дель Ріо, Кофі Кінгстон, Уейд Баррет, Денієл Браян, Коді Роудс і Дольф Зіглер. Іноді з'являлися такі легенди, як Рок, Стів Остін, Брет Харт, Кевін Неш, Едж і Брок Леснар. Перший і зовсім став «Чемпіоном WWE» увосьме, перервавши серію СМ Панка, яка тривала рекордних 434 днів (побивши тим самим рекорд Джона Сіни, який у 2006—2007 рр.. Був чемпіоном WWE 380 днів.

• Всесвітній чемпіон WWE
• Чемпіон США
• Жіночий чемпіон Raw
• Командний чемпіон Raw

• Чемпіон WWE
• Інтерконтинентальний чемпіон
• Жіночий чемпіон SmackDown
• Командний чемпіон SmackDown

• Чемпіон WWE у напівважкій вазі

• Чемпіон NXT
• Командний чемпіон NXT
• Жіночий чемпіон NXT