Євгеній (Шерешило)
Єпископ Євгеній (в миру Микола Шершило, Шерешило, Шершилов, Шерешилов; * 13 (25) квітня 1826, Чернігів — † 22 березня 1897) — український і білоруський релігійний діяч. Археолог, бібліофіл, освітній діяч. Ректор Литовської духовної семінарії та настоятель Вільнюського Свято-Троїцького монастиря. Керував багатьма православними єпархіями в Білорусі та Росії.
| Єпископ Євгеній | ||
.jpg.webp) | ||
| ||
|---|---|---|
| 16 грудня 1889 — 17 липня 1893 | ||
| Попередник: | Володимир (Петров) | |
| Наступник: | Агафодор (Преображенський) | |
| ||
| 26 липня 1880 — 16 грудня 1889 | ||
| Попередник: | Герасим (Добросердов) | |
| Наступник: | Павло (Вильчинський) | |
| ||
| 16 травня 1877 — 26 липня 1880 | ||
| Попередник: | Олександр (Добринін) | |
| Наступник: | Варлаам (Чернявський) | |
| ||
| 10 лютого 1875 — 16 травня 1877 | ||
| ||
| 9 березня 1870 — 10 лютого 1875 | ||
| Альма-матер: | Київська духовна семінарія | |
| Діяльність: | священник | |
| Ім'я при народженні: | Микола Шершило | |
| Народження: | 13 (25) квітня 1826 Україна Чернігів | |
| Смерть: | 22 березня 1897 (70 років) Україна Київ | |
| Чернецтво: | 5 червня 1853 | |
| Єп. хіротонія: | 9 березня 1870 | |
Життєпис
Народився в сім'ї соборного диякона у Чернігові.
У 6 років залишився без батька, через два роки померла мати і сестра.
Опіку над ним взяв професор Київської духовної академії Я. К. Амфітеатров.
1853 — закінчив Київську духовну академію зі ступенем магістра богослов'я.
У тому ж році 5 червня пострижений в чернецтво і призначений викладачем Київської духовної семінарії.
1858 — інспектор Ярославської духовної семінарії.
1861 — ректор Чернігівської духовної семінарії в сані архімандрита.
11 грудня 1868 — ректор Литовської духовної семінарії та настоятель Віленського Свято-Троїцького монастиря.
9 березня 1870 — хіротонія на єпископа Брестського, вікарія Литовської єпархії.
10 лютого 1875 — єпископ Ковенський, вікарій тієї ж єпархії.
16 травня 1877 — єпископ Мінський і Турівський.
26 липня 1880 — єпископ Астраханський і Єнотаєвський.
В Астрахані збудував єпархіальне училище, заснував єпархіальну бібліотеку, книжковий склад, відкрив братство боротьби з розколом та сектами.
16 грудня 1889 — єпископ Ставропольський і Катеринодарський.
У Ставрополі створив свічний завод, притулок для бідних дітей, богадільню для старих, відкрив посади двох єпархіальних місіонерів, збудував архієрейський будинок.
Відкрив багато нових парафій, збільшив штати духовенства, відкрив сотні церковно-парафіяльних шкіл. Був почесним членом Богоявленського братства та Церковно-Археологічного Товариства.
17 липня 1893 — єпископ Могилевський і Мстиславський.
У Могилеві вже потребував лікування. У 1895 з колом прихильників відсвяткував 25-річчя служіння в сані єпископа. На святкуванні були кавказці, мінчани, астраханці та могилевці.
10 серпня 1896 — звільнений на покій, перебував у Херсонському монастирі Таврійської єпархії.
Помер 22 березня 1897.