Європейська абетка Войнича

Європейський алфавіт Войнича (англ. European Voynich Alphabet),EVA - система транслітерації графем («літер» ), що складають текст рукопису Войнича, в латинські символи. Була створена Рене Цандбергеном і Габріелем Ландіна в 1998 році.

У ЄАВ кожен знак рукопису Войнича представлений схожою на нього буквою латинського алфавіту. Наприклад, символ рукопису представлений латинською буквою «p». Завдяки цьому рукопис Войнича може бути перетворений у форму, зручну для комп'ютерного статистичного аналізу ( частота окремих букв, може бути досліджене взаєморозташування літері т. д.). Як побічний ефект EVA-транскрипція дозволяє передавати рядки рукопису Войнича електронною поштою і обговорювати їх в Інтернеті.

Європейська абетка Войнича. Великі і малі літери позначають різні версії букв шифру, які вважаються однаковими.

Однією з причин для вибору того, якій букві відповідає яка з графем манускрипту Войнича, була можливість читання і вимови тексту. Велику частину тексту, переведеного в ЄАВ, можна вимовити вголос, тому що результатом перекладу зазвичай є рядок типу qocheedy daiin. Так як алфавіт рукописи Войнича невідомий, той факт, що два різних символу ЄВА насправді описують різні графеми, часто критикується - можливо, це тільки варіанти однієї графеми. ЄАВ також піддається критиці через те, що він ігнорує малопомітні деталі графем, які можуть бути важливі для розшифровки тексту.

перелік рідкісних символів манускрипту Войнича (X1 -- X128).

Ще один мотив для критики - той факт, що заради зручності читання візуальна схожість графем була втрачена. Це означає, що обрані латинські букви не завжди схожі на свої візуальні аналоги в манускрипті Войнича і, отже, їх важко запам'ятати.

Існують також інші способи транслітерації рукопису Войнича, але ЄАВ все ще залишається найбільш поширеною. У листуванні електронною поштою символи ЄАВ зазвичай укладається в кутові дужки: <qocheedy daiin>.

Інші транслітерації

Оскільки спосіб вирішення інтерпретаційної проблеми манускрипту Войнича за допомогою програмного забезпечення (OCR), або TEI (Ініціатива кодування тексту), вперше запропонований Рафалом Принке, актуальності не набув, в середовищі VMS комітетів стандартизації не існує, і кожен дослідник із задоволенням робить свою справу.

Щоб оцінити зусилля, необхідні на створення чергової транслітерації, насамперед слід оцінити кількість символів у тексті манускрипту. Після ста років статистичного аналізу відповідь на це запитання невідома[1].

ЄАВ служить лише основною для інших алфавітів, тому що існуючі транслітерації можуть бути перетворені в ЄАВ без втрати інформації та навпаки. Найвідоміші транслітерації містять неоднакову інформацію.

-найраніша відома транслітерація (абревіатура FSG) була зроблена в 1940-х рр.

-алфавіт другої основної транслітерації (абревіатура CD), який розробив Прескотт Currier, використовувався у перші роки Інтернету.

-транслітерація Такашесі Такахасі датується 1999 роком (абревіатура ТТ)

-бразилець Хорхе Столфі доклав значних зусиль для вдосконалення праці Ландіні додаванням до основного варіанту ЄАВ інших транслітерацій (абревіатура LSI). Включає копію транслітерацію Такахасі (ІТ).

-п’ята основна транслітерація (абревіатура GC) відома як алфавіт Войнич 101 (v101), автор Глен Кластон.

У жодному із файлів транслітерації немає узгодженого визначення набору символів.

Першим кроком вирішення проблеми суб'єктивності може стати консолідація всієї існуючої інформації в онлайновій базі даних з інструментами запитів для пошуку потрібної інформації, у чітко визначених форматах. У спеціальних зонах на кількох вебсайтах ця ідея поступово знаходить втілення.

Intermediate Voynich Transliteration Tool v1.1[2] від 10 квітня 2020 року.

Вебінструменти:

"Войнічезе"[3] Ніка Пеллінга.

Voynich information browser v0.4[4], Еліаса Швердтфегера.

Web VTT (Інструмент транскрипції Войнича) [5], Такеші Такахаші.

Подібні проблеми характерні для онлайн бази даних DECODE[6], спрямованої на систематичний збір та опис шифрів, ключів і супутніх документів з прихованим змістом, що становлять 1% національних архівів і бібліотек Європи. Для розробки інструментів автоматичного дешифрування таких корпусів формуються великі колекції шифротекстів і ключів до них[7].

Див. також

Посилання
  1. http://www.voynich.nu/extra/sp_transcr.html#nextgen
  2. http://www.voynich.nu/data/IVTT_manual.pdf
  3. voynichcentral.com. www.voynichcentral.com. Процитовано 24 березня 2021.
  4. VIB - The Voynich information browser - Start. voynich.freie-literatur.de. Процитовано 24 березня 2021.
  5. Interlinear File取得. www.voynich.com. Процитовано 24 березня 2021.
  6. Decode Start Page. cl.lingfil.uu.se. Процитовано 24 березня 2021.
  7. http://www.ep.liu.se/ecp/158/008/ecp19158008.pdf
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.