Європейський Конґрес Українців

31 грудня 1948 року – 4 січня 1949 року в Лондоні відбулася V Конференція українських громадських допомогових комітетів Європи, учасники якої створили Українське міжкрайове суспільно-громадське об’єднання для виборів керівних органів першого Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ (КОУГЦУ). Установчі збори пройшли в центральному домі Союзу українців у Великій Британії.

У січні 1949 року КОУГЦУ отримав повноваження від українських суспільно-громадських установ Європи, Азії та Африки представляти і захищати національні і громадські інтереси майже двохсоттисячної спільноти українських емігрантів. У 1949–1991 роках КОУГЦУ представляв національні та громадські інтереси українців і українських громад у 21 країні Європи.

Головними завданнями 1949–1991 роках були:

– координувати діяльність членства існуючих українських центральних громадських установ;

– захищати й представляти національні та громадські інтереси українців-емігрантів;

– допомагати при засновуванні українських центральних громадських установ в тих країнах, де проживають українці;

– допомагати своїм членам в різних ділянках суспільно-громадського й культурно-освітнього життя та сприяти громадській і культурній діяльності в українських громадах суміжних країн, котрі не стали членами КОУГЦУ;

– нав’язувати і утримувати співпрацю з українськими центральними організаціями, об’єднаннями й установами інших континентів і, зокрема, захищати принцип незалежності й самостійності України і державницьких інтересів та соборности українського народу.

У зв'язку з проголошенням у 1991 році незалежності України, робота ЕКУ переорієнтована на допомогу українському народові в побудові національно-демократичного ладу та ринкових відносин, сприяння співпраці між європейськими державами та Україною, підтримувати різні заходи України щодо співпраці з європейськими країнами і її вступу в політичні й економічні структури Європейського Союзу та реалізувати програми, які цим заходам сприяють.

У 1994 році в Празі (Чехія), на VIII-му З’їзді Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ, членами якого в той час були 12 українських громадських організацій з 8-ми країн західної Європи, КОУГЦУ був переіменований на Европейський Конгрес Українців (ЕКУ). На празькому З’їзді було доповнено й усучаснено Статут ЕКУ, який сприяв прийняттю нових членів, зокрема з середньої та східної Європи. Нині ЕКУ захищає національні інтереси й координує діяльність 30-ти українських суспільно-громадських організацій у 23 державах Європи: Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великій Британії, Голландії, Греції, Данії, Іспанії, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.

1994 року в Празі на VIII з'їзді КОУГЦУ організацію був перейменований на Европейський Конґрес Українців. З цього часу розгорнув діяльність у Центральній та Східній Європі.

ЕКУ є організатором або співорганізатором різних заходів загальнонародного та європейського рівня. Зокрема, 22-23 жовтня 1999 року у Будапешті ЕКУ з нагоди свого ювілею  організував Першу європейську конференцію української молоді, під гаслом „Українська молодь Європи на порозі ХХІ століття”. Складовою частиною „Золото-ювілейної” IV Наради Голів ЕКУ 3–7 листопада 1999 року в Кошицях (Словаччина) стало урочисте відзначення 50-річчя діяльності ЕКУ, яке проходило під захистом Президента Словацької республіки Рудольфа Шустера. З нагоди відзначення 50-річчя ЕКУ та в рамках 46-го свята культури русинів-українців Словаччини 16–17 червня 2000 року у Свиднику відбулась Міжнародна наукова конференція „Десять років демократії (1989-2000). Здобутки і витрати”, організатором якої був ЕКУ разом з українськими установами Пряшівщини. Доповіді науковців і громадських діячів з України, Словаччини, Чехії та Канади про сучасний стан українських національних меншин Карпатського регіону опубліковано в збірнику наукових доповідей. ЕКУ був також і співорганізатором Міжнародної наукової конференції „Олександер Духнович і наша сучасність”, яка проходила у Пряшеві та Свиднику 20–23 червня 2003 року з нагоди 200- річного ювілею з дня народження визначного педагога, суспільно-громадського діяча та народного будителя Закарапаття й Пряшівщини. На Конференції були присутні науковці-доповідачі з семи країн Європи та суспільно-громадські діячі з Словаччини й закордоння.

30 листопада 2019 року на XIII з'їзді ЕКУ в Празі обрано нову управу ЕКУ у складі Богдан Райчинець (президент),[2] Мирослав Гочак (віцепрезидент), Віктор Бандурчин (секретар), Микола-Мирослав Петрецький, Ярослава Хортяні, Петро Ревко і Галина Маслюк.

Тривалий час вибори голови відбувалися щорічно, лише з 1994 року встановлено дворічну каденцію, яка з 1997 року стала чотирирічною. Нині ЕКУ захищає інтереси й координує діяльність 30^{[джерело?]} українських суспільно-громадських організацій у 20 державах Європи: Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великій Британії, Греції, Данії, Іспанії, Естонії, Литві, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.[3]

Члени ЕКУ в 2020 р.^{[джерело?]}

• Дансько-Українське товариство;
• Конґрес Українців Естонії;
• Об'єднання українців у Польщі;
• Об'єднання українців у Франції;
• Союз русинів-українців Словаччини;
• Союз русинів-українців Сербії;
• Союз скавтів "Пласт", Словаччина;
• Союз українців у Великій Британії;
• Союз українців Румунії;
• Союз українських організацій Болгарії "Мати Україна";
• Спілка Українців Португалії;
• Товариство Українців Бельгії;
• Товариство Української Культури Угорщини;
• Товариство української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка";
• Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта» (Сербія);
• Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців;
• Українська громада Республіки Хорватія;
• Громадська організація ''Українська ініціатива в Чеській Республіці";
• Федерація українських асоціацій в Іспанії.

Президент - Богдан Райчинець (Чехія, Прага).

Віцепрезидент - Мирослав Гочак (Сербія, Новий Сад).

Секретар - Віктор Бандурчин (Словаччина, Михайлівці).

Ярослава Хортяні (Угорщина, Будапешт).

Петро Ревко (Велика Британія, Манчестер).

Галина Маслюк (Греція, Пірей).

Микола-Мирослав Петрецький (Румунія, Вишня Рівня).

• Василь Мудрий (1949);
• Юрій Студинський (1950-1952);
• Антін Мельник (1953-1979);
• Степан Мудрик (1979-1990);
• Ілля Дмитрів (1990-1992);
• Омелян Коваль (1992-1994),

• Омелян Коваль, Бельгія (1994-1995);
• Юрій Рейт, Польща (1995-1996);
• Левко Довгович, Словаччина (1997-2005);
• Ярослава Хортяні, Угорщина (2005-2019);
• Богдан Райчинець, Чехія (2019-сьогодні).

• Європейський Конґрес Українців
• Сторінка Європейського Конґресу Українців в Фейсбуці