Європейський веретеноподібний сцинк
Європейський веретеноподібний сцинк (Chalcides ocellatus) представник роду Веретеноподібних сцинків. Інші назви плямистий сцинк, тилігугу та ґонджіло. Має 6 підвидів.
? Європейський веретеноподібний сцинк | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Європейський веретеноподібний сцинк (Chalcides ocellatus) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Chalcides ocellatus Петер Форссколь, 1775 | ||||||||||||||||||||
 Розповсюдження європейського веретеноподібного сцинка | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина цих сцинків сягає 31 см маленька голова та циліндричний тулуб. на кожній з лап є по 5 пальців. У нього добре розвинуті лапи, нагадує мабую. Колір шкіри у цього виду дуже різноманітний, багатобарвний — в залежності від місця мешкання.
Спосіб життя
Часто зустрічається у посушливих місцинах, серед твердих кам'янистих ґрунтів, втім цього сцинка можна побачити як у степах, так й напівпустелях. Разом з тим він також полюбляє наявність рослинності, де часто ховається від ворогів, зокрема чагарники, кущі, ліси пробкового дуба. Активний вдень. Харчується комахами, павуками, дрібними ящірками, фруктами, яйцями. В деяких випадках зафіксовано канібалізм.
Своє кубло цей сцинк влаштовує серед рослинності з огляду на те, що його лапи не створенні для риття глибоких нір чи ходів.
Самка європейського сцинка народжує взимку живих дитинчат у кількості від 2 до 20. Але виживають загалом 4—8 молодих сцинків.
Розповсюдження
Європейський веретеноподібний сцинк мешкає у північній та північно-східній Африці, на островах Сардинія, Сицилія, у Греції, Передній Азії, Аравійському півострові, Ірані, зустрічається також у Пакистані й південно-західній Індії.
Джерела
- Schleich, Hans-Hermann, et al.. Amphibians and Reptiles of North Africa: Biology, Systematics, Field Guide. Koeltz Scientific Books, 1996.