Єлизавета Євфимія Вишнивецька-Радзивілл

Походила з впливового роду князів Вишневецьких: донька Андрія Вишневецького — воєводи брацлавського та волинського. Отримала гарну домашню освіту.

У 15 літ, тобто у 1584 році, втратила батька. Від нього у спадок отримала містечко і маєток Деревне у Мінському повіті з фільварками (належали Хотово, Деражня, Острове), маєток Потеки у Новогрудському повіті, маєток Жодзіський з фільварками в Ошмянському повіті. За рішенням матері 24 листопада 1584 року вийшла заміж за князя Миколу Христофора «Сирітку» Радзивілла. Водночас з вінчанням у Вишневці Єлизавета перейшла у католицтво. Після цього переїздить до Несвіжа — маєтку чоловіка. Шлюб був досить вдалим — Єлизавета стала не тільки коханою, але й порадницею М. Радзивілла.

Завдяки батьківському спадку вона розгорнула значну меценатську діяльність, підтримуючи будівництво костелів, церков, діяльність шкіл, видання книг. Сформувала у Несвіжі культурницький гурток. Її діяльність була спрямованою на підтримку католицької церкви. За розум і чарівність Єлизавету Радзивілл прозвали «Несвізькою царицею Савською». У 1590—1595 роках у Несвіжі на її власні кошти було споруджено перший у Великому князівстві Литовському монастир бенедиктинок з витонченою брамною вежею. Тут вона була похована разом з двома своїми доньками — Христиною і Катериною (згодом їх прах було перенесено до крипти єзуїтського костелу).

В заповіті призначила бернардинцям 1200 кіп литовських грошів для будівництва костелу та кляштору в Несвіжі.[1] Сприяла будівництву костелу в Деревному.

Померла Єлизавета Евфимія у Білій Підляській чи Несвіжі 9 листопада 1596 року. Була похована в усипальниці костелу єзуїтів Несвіжа 10 грудня 1596.

• Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/2, zeszyt 125. — S. 349—361. (пол.)
• (рос.)

• Вішнявецкая, Эльжбета Яўфімія (1569—1596) (біл.)