Єло-Малинський Данило

Данило Єло-Малинський гербу П'ятиріг (бл. 1594 — після 13 жовтня 1656) — український волинський шляхтич, політичний та військовий діяч Речі Посполитої. Громадський діяч, фундатор православного та греко-католицького монастирів, церков. Представник роду Єло-Малинських.

Життєпис

Брав участь у Хотинській війні 1621 р. Дідич Шумська,[1] (13 вересня 1621 року сильно постраждав від татарського нападу[2]) Новомалина. Посади: волинський хорунжий, белзький каштелян (з 1649 року).
Разом із Лаврентієм Древинським за згодою короля Владислава IV Вази заснували у Крем'янці православний Богоявленський монастир із школою, друкарнею і шпиталем.

Мав феодальні конфлікти. Зокрема, з князем Владиславом-Домініком Заславським у 30-х роках XVII ст. за глуські ґрунти. Останній оспорював у Єло-Малинського права на Болотковський маєток та на сіножаті в урочищі Бужани, робив це як в судах, так і шляхом збройних нападів на землі Глуської волості (конфлікт не вирішили до середини XVII ст.).[3] Також — з князем Яремою Вишневецьким, озброєні ватаги якого в серпні-жовтні 1637 зробили кілька спустошливих нападів на шумські маєтки Данила. 13 жовтня 1656 р. склав заповіт у Новомалині; зокрема, тіло мали тимчасово поховати у Бистрицькому костелі, потім перепоховати у Шумській унійній церкві.

Син Казимир — волинський хорунжий, депутат Коронного Трибуналу.[4]

Примітки
  1. Szumsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 77. (пол.) — S. 77. (пол.)
  2. Сухих Л., Старшко В. Татарський напад на Волинь. — С. 128.
  3. Олена Бірюліна, Михайло Довбищенко. Забуті імена… Архівовано 19 листопада 2015 у Wayback Machine. — С. 3.
  4. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 3. — S. 218.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.